Шон Байзелл  (англ. Shaun Bythell)  – шотландський книготорговець, автор мемуарів «The diary of bookseller»[1] (укр. «Щоденник книгаря»), є власником букіністичної книгарні.

Шон Байзелл
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.

З книги «Щоденник книгаря»

ред.
  •  

І хоча я й далі відчуваю мисливський азарт, коли йду купувати книгозбірню, читаю зараз менше, ніж до того як придбав книгарню — хіба що випадає подорож потягом чи літаком[2].

  •  

Книжки без цінника провокують цікавий психологічний ефект: хай би яку низьку ціну ти назвав, вона завжди вища, ніж покупець готовий заплатити. Я вже втратив лік, скільки разів покупець приносив на касу книжку, на яку ми ще не наклеїли цінник і казав:— Раз цінника немає, то вона безкоштовна[2]?

  •  

Перший же покупець підійшов до каси з двома першодруками Райдера Гаґґарда, по 8,5 фунта кожен. І саме тієї миті, коли я подумав, що серйозно занизив ціну, покупець спитав:
– А дві за 13 не віддасте?
Коли я відмовився знижувати ціну, він сказав:
– Ну, завжди треба спитати.
На що я сказав, що ні, питати не треба[2].

  •  

Підслухав, як відвідувачка старшого віку обговорює зі своєю подругою жахастики. Вона переплутала М.Р.Джеймса з Е.Л. Джеймс, тож, коли прийде додому зі свіжокупленим примірником «П’ятдесяти відтінків сірого», на неї чекає чи то приємна несподіванка, чи то глибокий шок[2].

  •  

Покупець приніс на касу три книжки, тицьнув пальцем у дві і сказав:
– Ці я візьму, а цю маєте поставити на полицю.
Потім спитав, чи може розрахуватися бонусами супермаркета Tesco[2].

  •  

Це вам будь-який книгар розкаже: хай у вас хоч сто тисяч книжок акуратно розсортовано й розставлено полицями у світлій теплій книгарні, але варто втулити в темний, холодний, погано освітлений закуток закриту коробку — і покупці налетять саме на неї[2].

Примітки

ред.