Щука — байка Леоніда Глібова.

Цитати

ред.
  •  

На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцім-би вона такого виробляла,
Що у ставу ніхто життя не мав:
Того заїла в-смерть, другого обідрала.[1]

  •  

Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого, як завсігда годиться,
Була приставлена Лисиця…[1]

  •  

Чи справді так було, чи може хто збрехав
(Хто ворогів не мав!). —[2]

  •  

А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі. —[2]

  •  

Як не мудруй, а правди ніде діти,
Кінців не можна поховать…[2]

  •  

Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, —
У річці вражу Щуку утопити!
— „Розумна річ!“ всі зачали гукать.[2]

Примітки

ред.
  1. а б Щука, 1918, с. 28
  2. а б в г Щука, 1918, с. 29

Джерела

ред.

Глібов Л. І. Щука // Байки. — Київ–Коломия: Галицька Накладня, 1918. — С. 28–29.