Юзеф Пілсудський

польський політичний і державний діяч, перший очільник відродженої Польської держави

Юзеф Клеменс Пілсудський (пол. Józef Klemens Piłsudski; 1867 — 1935) — польський державний діяч.

Юзеф Пілсудський
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Вам цієї Польщі не втримати… Нинішня Польща здатна до життя лише в якийсь щасливий золотий період історії… Я програв своє життя. Не вдалося мені втілити міцного федеративного зв'язку, з яким світ мав би рахуватися. — У розмові з полковником Янушем Глуховським, 1925 рік.

 

Wy tej Polski nie utrzymacie. Ta burza, która nadciąga, jest zbyt wielka. Obecna Polska zdolna jest do życia tylko w jakimś wyjątkowym, złotym okresie dziejów (…) ja przegrałem swoje życie. Nie udało mi się powołać do życia dużego związku federacyjnego, z którym świat musiałby się liczyć.[1]

  •  

Але на щастя, до складу Російської держави, окрім корінної Росії, входять також інші, насильно приручені і проти їхньої волі ланцюгами прикуті, країни. Населення цих країн — поляки, литовці, латвійці, русини — займають територію, що раніше належала Польській Речі Посполитій. Вони мають зовсім інше історичне минуле, інші традиції; усі страждають під царатом жорсткими національними і релігійними переслідуваннями, які збуджують у них ненависть до сьогоднішніх політичних відносин (…) умови дозволяють думати, що саме звідти вийде та сила, яка зітре на попіл могутність царату. — У газеті «Робітник», 1895 рік.

 

Lecz na szczęście w skład państwa rosyjskiego oprócz Rosji właściwej wchodzą i inne, przemocą ujarzmione i łańcuchem niewoli przykute do caratu, kraje. Ludność tych krajów – Polacy, Litwini, Łotysze, Rusini – zalega obszary, dawniej do Rzeczypospolitej Polskiej należące. Mają więc ona całkiem inną przeszłość historyczną, inne tradycje; wszystkie zaś cierpią pod caratem srogie prześladowania narodowościowe i religijne, które wśród nich wzbudzają nienawiść ku obecnym stosunkom politycznym (…) warunki każą przypuszczać, że stąd właśnie wyjdzie ta siła, która w proch zetrze potęgę caratu.[2]

  •  

(…) Це експеримент. (…) даю тепер українцям можливості. Якщо їм вдасться, тоді вийде, не досягнуть успіху — не будуть його мати. Є два способи, аби навчити людей плавати. Мені більше подобається спосіб кидання їх у глибоку воду і примусу, щоб плавали. Саме це я роблю з українцями. — Щодо підтримки Польщею для Української Народної Республіки, в інтерв'ю для англійської газети «Daily News», 16 травня 1920.

 

(…) Jest to eksperyment. (…) daję teraz Ukraińcom możliwości. Jeśli im się uda, to się uda, nie osiągną sukcesu, to nie będą go mieć. Są dwa sposoby, by nauczyć ludzi pływania. Wolę sposób rzucania ich na głęboką wodę i zmuszania, by pływali. To właśnie robię z Ukraińcami.[3]

Джерела

ред.
  1. Janusz Cisek, Andrzej Łukasiak, Wielcy Polacy: Józef Piłsudski, dodatek „Gazety Wyborczej”, 12 maja 2011
  2. Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnistwo Neriton, Instytut Historii PAN, 2003, с. 51. ISBN 83-88973-60-6.
  3. Lech Wyszczelski: Wojna polsko-rosyjska 1919–1920.T.1. Warszawa: Bellona, 2010, s. 393. ISBN 978-83 listopada 11934–5.