«Яблука Єви» — роман Христини Коціри.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

...ми ж не мішок бараболі, щоб отак взяти і перенести нас з місця на місце.[1]

  •  

Людина таки з усім змирюється.[2]

  •  

Бо в кожної дівчини має бути скарб - блискучі черевики.[3]

  •  

Хата любить, щоб за нею доглядали. Інакше, ніц з неї не буде.[4]

  •  

…жити важко не лише серед чужих. Своїм серед своїх теж непросто.[5]

  •  

Сміття чуже можна винести, підлоги вимити, на стіни свої фотографії повісити, але хата від того не перестане бути чиєюсь і не стане твоєю.[6]

  •  

Найголовніше правило – не сумніватися.[7]

  •  

Краще не вірити, щоб не розчаровуватися.[8]

  •  

Не завжди у людей він є.[9]про вибір

  •  

Неможливо приймати когось у його ж домі.[10]

  •  

У тридцять шість на світ дивишся інакше, ніж у вісімнадцять.[11]

  •  

Найбільше у світі кожна мама бажає бачити своїх дітей щасливими.[12]

  •  

… втрати, знаєш, будь-кого злим зроблять і до землі приб’ють. Людині потрібен хтось для любові. Потрібен.[12]

  •  

На війні слів не добирають.[13]

  •  

Буде щастя і на нашій вулиці, тільки б на душі воно було.[14]

  •  

На війні багато незвичного.[15]

  •  

…мають бути незмінні речі. Навіть на війні.[16]

  •  

А людина до всього звикає.[17]

  •  

… слова можуть ранити…[17]

  •  

Але, знаєте, навіть коли смерть поруч, ти все одно думаєш. Що вона десь там, далеко від тебе.[18]

  •  

Колись моя бабця казала, що треба вродитися в щасливу хвилину, бо як вродишся в нещасну, то все життя щастя не матимеш.[19]

  •  

…у Бога на нас свої плани.[19]

  •  

…нажився, достатньо, помирати не страшно.[20]

  •  

На війні є хто завгодно, але нема атеїстів.[21]

  •  

…тільки тут вся правда життя, бо всі рівні – і багаті, і бідні.[22]

  •  

Головне ж, із ким жити…[23]

  •  

А любов – не тягар. Навіть тоді, коли знаєш, що з цим чоловіком тобі нічого не світить. Ти просто любиш. І так само просто робиш те, що маєш робити.[24]

  •  

…душа, на жаль, не стіна…[25]

  •  

…іноді образи замилюють очі і не дають шансу подивитися на реальний стан речей.[26]

  •  

Важко любити людину й не бути з нею. Ще важче знати, що та людина любить тебе.[27]

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Коціра Христина. Яблука Єви. — Харків: КСД, 2022. — 224 с. — ISBN 978-617-12-9581-0