Яковченко Микола Федорович

Мико́ла Фе́дорович Яко́вченко (3 травня 1900, Прилуки, Полтавська губернія, Російська імперія нині Чернігівська область, Україна — 11 вересня 1974, Київ, Українська РСР, СРСР) — видатний український актор театру та кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР (з 1970 року).

Яковченко Микола Федорович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«- Коли душа палає, з наперстка її не заллєш». — улюблена фраза з ролі підпоручика Миронова у "Днях нашого життя№ (1909). Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

«Виступали ми якось акторською бригадою в одній із військових частин. Після концерту запросив нас командувач. - У чому потребуєте, товариші артисти? – запитав генерал з порогу. Тут мене ліктем штовхає Юрій Васильович Шумський, мовляв, придумай що-небудь... Наш "задум" Гнат Петрович Юра розкусив і тицьнув мені кулак. Та я вже зробив крок уперед: - Товаришу командувач! У мене сьогодні день народження! - Скільки виповнюється? – поцікавився генерал. - Десять чоловік, – доповів я. - Видати десять пляшок горілки, – наказав він ординарцеві. – Жінки на святі будуть? - Так точно, товаришу командувач: теж десять. - …і десять вина, – додав військовий начальник. На тому ми поручкалися і мерщій іти, а Гнат Петрович шипить нам: - Дочекайтеся мене. Авжеж! Будемо ми його чекати, він же кулака мені тицяв». — про душевність з якою відбувалися так звані шефські концерти в 1928 році Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

«Виходжу з Павлодарського готелю і чую за спиною здивований вигук: - Диви, Довгоносик! – і вже хтось забігає наперед, делікатно озирається. Потім зупиняється і ввічливо так питає: - Вибачте, ви Довгоносик? - Довгоносик, – кажу. - І як це ви можете? - Що? - Ну, бути таким противним? Стою перед молодим глядачем, мовчу і нишком лаюсь: ну, й слава, бодай йому… Відтоді одна його поява на сцені зчиняла бурю емоцій. Саме це комедіант мав на увазі, коли говорив: - Колеги дуже мені заздрять. Цілий вечір вони виконують головні ролі, мучаться, пітніють, а успіху такого, як я, не мають. Бо досить мені вийти на сцену, як одразу із залу гукають: “Браво!”». — про народну славу за роль Довгоносика із комедії "В степах України" під час гастролей 1940 року Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

	«Достеменно не відомо, на чиєму боці дід воював – за червоних чи за білих. За документами – всю війну він служив у червоноармійському санітарному поїзді. Проте з часом захоплювався, розповідаючи про кінноту генерала Андрія Шкуро, а якось “санітар” дістав... навіть два добре приховані Георгіївські хрести». — про участь у громадянській війні Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)
	— онук, Микола Бохонько-Яковченко

	«Микола Федорович ніколи не переставав грати: грав на сцені, за кулісами, в коридорі, в буфеті, в сквері, в купе, коли їхали на гастролі. Йому досить було пари очей – і він починав грати. Щось розповідав, історії про себе, про колег. І це дуже захоплювало. Повсякчас він створював навколо себе тепло, радість, життя і свято». — про Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)
	— артист Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народний артист України Олексій Пєтухов (1940)

	«Випивака Микола Федорович був знаний. Перед тим, як ковтнути, він заплющував очі, двічі підносив чарку до рота, гучно крумкав, відвертався, писок йому червонів, – а коли чарку випивав, обличчя ставало невимовним, ніби смоли гарячої хильнув. - Нащо ж ви п’єте, Миколо Федоровичу, коли так важко? – питав його. - Нащо ви такі аматорські питання ставите? Я ж – професіонал! Наливайте. - Може закусимо? - Яка ви невихована людина. Хіба після першої закусують? І далі вже точилася душевна розмова. Оповідачем він був неперевершеним.». — про те, як вживав горілку Микола Яковченко Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)
	— актор Харківського українського драматичного театру імені Т. Г .Шевченка Володимир Дальський (1912-1998)

	«Микола Федорович запив по-чорному, сім’я голодувала. Молодшу дочку забрала до себе директорка школи, маючи намір удочерити її. Але Юнночка постійно рвалася додому. Одного разу дитя прибігло й побачило, як батько спить на голому матраці, замість ковдри – пальто, а грубка – вся в тріщинах... І молодша дочка десь надибала глину та взялася грубку замазувати. Так згодом Юнна прагнула врятувати свою родину, доглядаючи батька. Оковиту він почав жлуктати досхочу… Найчастіше актора бачили в ресторані “Театральний” по вулиці Карла Маркса (тепер – вул. Городецького). Усіма засобами директор театру Дмитро Омелянович Мілютенко та головний режисер Гнат Петрович Юра прагнули вплинути на Миколу Яковченка, щоразу той каявся, обіцяв виправитися, але у пляшку зазирати продовжував. Закінчилось усе кепсько, коли влітку 1950 р. на гастролях актор після чергового запою опинився в палаті Львівської республіканської психоневрологічної лікарні». — про проблеми у житті Миколи Яковченка внаслідок смерті дружини Тетяни Яковченко Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)
	— народна артистка України Марина Герасименко (1941-2003)

«Більше помилок не буде. Даю вам клятву. Допоможіть в останній раз. Хочу працювати, хочу грати на сцені. Від вас залежить моє життя і життя моєї сім’ї». — звернення до Олександра Корнійчука наприкінці жовтня 1951 року Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

«- Ірусю! Ірусю, чуєш?... Викинь шістдесят дві копійки! - Тату, вони ж бо розсиплються! - А ти, доцю, їх у троячку загорни». — прохання до доньки під балконом будинку по вулиці Ольгинській, 2/1, поряд із театром, дати грошей для вживання оковитої, адже заповітних трьох рублів і 62-х копійок на півлітру у Миколи Федоровича було катма Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

«У моєму акторському житті всього було – і доброго, й лихого, і смішного, й сумного. Та я маю щасливу вдачу: лихе забуваю, добре пам’ятаю. Комедійний актор мусить бути оптимістом. Навіть коли потрапляє в ситуацію, в якій не до сміху». — про початок кінокар'єри на п'ятому десятку років Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

	«Миколо, таку фізію, як у тебе, Бог дає раз на сто років – і то на Великдень. Не думай псувати її гримом! Диви, ти у нас просто Жан Габенко якийсь!!!» — про природню харизму актора та категоричну заборону акторові користуватися будь-яким гримом Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)
	— радянський кінорежисер Іван Пир’єв (1901-1968) під час запрошення українця в картину “Наш спільний товариш” (1962) – на роль бухгалтера Онуфрія Семеновича

«Оце минаю останню будку, доходжу до Оперного театру, сідаю на свого коня (мався на увазі тролейбус №2, що бігав від площі Богдана Хмельницького до Залізничного вокзалу) та рушаю на вокзал. Там заходжу в ресторан і прошу: - Дівчата, ану, налийте 350 під кроля! - Кролів сьогодні немає, Миколо Федоровичу. - Ну, тоді 250 – на мою печінку!» — про традиційні мандри актора Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

«- Миколо, чайку поп’ємо? – З огляду на те, що знані артисти часто гастролювали, буфетниць знали вони на ім’я: - Марусю, два чаю! Їм подають напій, як годиться, в добрих підстаканниках, із ложечками. Сьорбнув Микола Федорович та й скривився, а колега йому: - Чого кривишся, наче гівно п’єш, – люди ж дивляться! Природно, що в склянках метрам української сцени подавали коньяк!». — про вживання коньяку з Амвросієм Бучмою в буфеті перед репетицією напередодні гастролей. Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

«Олю, мені дзвонив знайомий міліціонер і просив передати, щоб ти сьогодні не ходила на Бессарабку… - Чому? - А там облава на б… почалася!». — відповідь акторці Ользі Кусенко (1919-1997), першій дружині Юрія Тимошенка на її зауваження колезі про нетверезий спосіб життя Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

«Блазень виходить на манеж». — йоли його на каталці пхали в операційну актор без упину розважав медсестер Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

	«Миколо Федоровичу, а ви багато випили на своєму віку? Помовчав майстер і відповів так, що досі хлюпоче хвилями той крилатий вислів: - Не перепливеш!» — питання до видатного актора Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)
	— актор Олександр Биструшкін

Крилаті висловлювання актора

«А горілка та була, як молода артистка в першому спектаклі…» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Зав'язав, не п'ю. Але з тобою — з великою охотою». — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Мадам, ви така красива, як шхуна. У вас три карбованці немає?» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Не треба тому чорта шукати, у кого він за плечима». — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Подивлюся в дзеркало — і плюнуть хочеться!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Сьогодні ви муж і жена, а завтра сам Бог не скаже, чим ви будете. Очень, очень і очень!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Що б не сталося, ми це переживемо!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

«Яке я хамло?!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)