Яценко Тамара Олександрівна

Тама́ра Олекса́ндрівна Яце́нко (*19 серпня 1955, с. Горенка, Києво-Святошинський район, Київська область) — українська актриса театру та кіно, народна артистка України (1992).

Яценко Тамара Олександрівна

Стаття у Вікіпедії

Цитати

«Не могла передбачити ні я, ні режисер, що успіх буде аж таким великим. Це як у тій приказці: "На ранок прокинулася знаменитою". Так вийшло і зі мною. Після спектаклю мене вітали і задаровували квітами. Попросила маму, щоб засушила букети, щоб вони мені довго нагадували про той мій перший неочікуваний успіх». — про свій перший вихід у цій ролі у виставі «За двома зайцями» в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Я не мріяла стати актрисою, бо не знала, що це таке. Моя родина — не театральна. У театр нас почали водити, коли ми вчилися у школі, та й то у старших класах. Правда, коли тато купив телевізор, дивилася виставу "У степах України". Ще тоді мені запам’яталася актриса Ольга Кусенко. Це була моя улюблена актриса з часів дитинства. Коли вже дорослою дівчиною я хотіла "прослухатися", мала велику честь це зробити в Ольги Кусенко». — про дитячі мрії в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Я ніколи не "заморочувалася". Не пригадую великих переживань з цього приводу. Маю таку рису характеру — впевненість у тому, що "моє" до мене прийде. Мене не брали в інші театри, туди завжди було важко потрапити. Зате я завжди жартую, що “Молодий театр” відкрили саме для мене. Доля з допомогою Бога відкрила для мене двері у цей театр. Як прийшла сюди, так і досі працюю у ньому. Хоча і в “Молодий театр” мене не відразу зарахували. Режисером тоді був Олександр Заболотний, він мене, як то кажуть, помітив. Але сказав “приходити завтра”. Я й приходила завтра, через два дні, знову “завтра”... У грудні 1979 року офіційно зареєстрували "Молодий театр", а мене зарахували у трупу через три місяці». — про початки творчої кар'єри акторки в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Від заздрощів і підлості мене завжди оберігав Господь. Заздрили, звичайно, але я цього спочатку не помічала. Згодом зрозуміла, що люди не завжди зичать добра. У вічі говорили одне, а поза очі — страшні речі. Я завжди жартувала, що я зі села, тому не до кінця розумію вміло приготовлені кольки з боку недоброзичливців. На недоброзичливців маю стійкий імунітет... Я дуже люблю Проню Прокопівну, з задоволенням її грала стільки разів, але відчувала, що я актриса не однієї ролі. Зіграла ще безліч ролей. Дехто мене й досі бачить Пронею, а дехто Галею після ролі у фільмі "Завтра буде завтра". Після спектаклю “По-модньому” я стала пані Дембицькою, була я і пані Мокрієвською... Ой, та ким тільки не називали. Я не ображаюся. Навпаки, мені приємно, що глядачі мене запам’ятовували то за однією, то за іншою роллю». — про значення ролі Проні Прокопівни в творчому житті в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Відтоді, як отримала звання народної артистки, минуло понад 20 років, а й досі не стою на обліку у лікарні у четвертому управлінні. Мене ніхто не забезпечував житлом — сама собі купувала кооперативну квартиру — однокімнатну. Щоб отримати ці "хороми", прописала свою маму. Будинок будували довго, минула індексація коштів, вже треба було отримувати ордер, і... моя мама померла. Громом серед ясного неба стала “новина” від квартирного управління про те, що я не маю права на цю квартиру. Ось вам і популярність, ось вам і пільги для народних артистів. Гроші я сплатила, а квартири не дають! Сказали, що кошти повернуть. Тоді я заплатила великі гроші за однокімнатне помешкання, а після індексації за цю суму могла купити тільки холодильник. Зі Спілки театральних діячів ходили за мене просити, а “начальники” з квартирного управління сказали, що у них всі рівні — що артистка, що слюсар п’ятого розряду. Право на власність я виборювала у суді. Треба віддати належне судді Оксані Кастонян, яка в усьому розібралася, і я стала власницею купленої за власні гроші квартири». — про те, як популярність допомагає в житті в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Я погодилася, а потім про це пошкодувала. Коли призначили день зйомок, у мене на рівному місці піднялася температура до 40 градусів. Відмовлятися пізно, викликала таксі і поїхала. Одягнула той костюм, дали мітлу і попросили, щоб я стояла на одній нозі. Не те що на одній, мені на двох ногах було стояти неможливо. Якось зняли. Повертаюся додому, температури — як і не було. Зрозуміла: це попередження. Не можна було цього робити. Я — Божа людина, народилася у велике свято Преображення Господнього, 19 серпня, тому будь-які ролі з елементами містики не для мене. Коли мене запросили зіграти головну роль у “Конотопській відьмі”, відмовилася. От у “Звичайній історії” граю Свиню-ангела. За сценарієм, коли господар зарізав свинку, її прийняли ангели. Серед ангелів я можу бути». — про містику та фотосесію для одного з видань у "Вечорах на хуторі поблизу Диканьки", де перевтілилися на Хіврю в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Під час вистави "За двома зайцями" моя Проня Прокопівна різко піднялася з дивана. Там був величезний цвях, за який я зачепила сукню і розірвала так сильно, що треба було тримати рукою. Довелося змінити монолог. Вигукнула: "Химко! Це ж не по-модньому! Ану швидко давай зашивай!". За лаштунками завжди чергують костюмери, дали голку з ниткою. Поки Химка мені зашивала, я продовжила монолог». — про непередбачувані ситуації на сцені в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Чоловіки — як діти. Ображаються, якщо, можливо, не такі успішні, болісно сприймають успіхи своєї половинки. Мені доводиться переживати і за себе, і за нього, попри те, що Олег Коваленко — талановитий актор. Ми іноді сперечаємося, але, коли бачу, що сперечатися з ним — марна справа, просто відступаю... Я чоловікові вже говорила: якщо покохаєш молодшу, гарнішу, розумнішу, талановитішу - будь ласка. Аби тільки йому було добре. Але роки минають, а мій Олег чомусь не хоче ані молодшої, ані красивішої, ані талановитішої...» — про чоловіка, актора Олега Коваленка в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«У професії я вистрелила у “десятку”. І Всевишній мене у цьому підтримав. Колись вчилася грати на скрипці, тож батьки думали, що буду музикантом. Перед тим, як прийшла працювати у “Молодий театр”, працювала у дитячому садку музичним керівником. Мої колишні вихованці співають на естраді. Думаю, могла би готувати майбутні артистичні кадри». — про оцінку досягнень у житті в інтерв'ю газеті «Високий Замок» Тамара ЯЦЕНКО: «На недоброзичливців маю стійкий імунітет» (6 вересня 2015 року)

«Ніколи не мріяла про роль. Моя педагог велика народна артистка Поліна Нятко мені говорила: ніколи не мрій, вони до тебе прийдуть самі. Твої ролі до тебе прийдуть самі. І це правда. Те, що я хотіла зіграти, граю. Те, що мені не потрібно, я не граю, мені навіть не пропонують. Бувають проекти, запрошують, але не моє». — про те, що ніколи не мріяла про ролі в ексклюзивному інтерв’ю «Оперативній Україні інфо»та Pravda NEWS Тамара Яценко: «Якби не Зеленський, то нам би так не допомагали» (7 квітня 2023 року)