Інтернаціоналізм чи русифікація?
книжка Івана Дзюби
«Інтернаціоналізм чи русифікація?» — книжка Івана Дзюби, написана у вересні — грудні 1965 року.
Цитати з книжки
ред.- Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина; це корінний інтерес усього народу і громадянства, совість кожного з нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними зв'язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.
- (Інтернаціоналізм чи русифікація. — С. 42)
- Ці поняття у нас вважаються одіозними; у всякому разі той, хто пробував би говорити нині на Україні про національне почуття, національну свідомість, національні обов'язки сучасного українця, був би одразу ж і без вагань зарахований до «українських буржуазних націоналістів».
- (Інтернаціоналізм чи русифікація. — С. 75.)
- Чи існує сьогодні на Україні україноненависництво? Багатьох це питання здивує. Але не всіх. Я певен, що знайдеться чимало українців і навіть неукраїнців, які не лише ствердять, що існує, але й наведуть факти з власного досвіду.
- (Інтернаціоналізм чи русифікація. — С. 129)
Цитати про книжку
ред.Так зване «мовне питання» ще, без сумніву, деякий час буде жваво обговорюватись у нашому суспільстві. Це напруження — багато в чому спадок радянсько-російського імперіалізму. Більшість його механізмів Іван Дзюба описав іще 1965 року. Цей есей, попри те, що позначений тогочасною риторикою, що нині нам уже не близька, дає розуміння культурно-мовного протистояння України з імперським центром[1]. |
|||||
— Радомир Мокрик |
— Радомир Мокрик |
Примітки
ред.