Іронія

глузливо-критичне ставлення до певного предмета

Іро́нія (дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

ЦитатиРедагувати

  •  

Популярність лише спочатку здається долею, потім нерідко це іронія долі.

 

Популярность лишь поначалу кажется судьбой, потом нередко это ирония судьбы[1].

  Андрій Миронов
  •  

Іронія — невидимі лапки на словах[2].

  Андрій Коваль
  •  

Іронія, а особливо самоіронія – це круто, бо створює тобі відповідну дистанцію щодо себе самого, вона дає тобі шанс переглядати свої вчинки і змінюватися. Але як її в людях виховати? Це ж неможливо – взяти і крикнути: «Гей, народ! Будьте іронічними – і буде вам щастя[3]

  Юрій Андрухович
  •  

Усі геніальні думки іронічно посміхаються[2].

  Андрій Коваль
  •  

А може, посмішка Фортуни — це іронія Долі[4]?

  Юрій Меліхов

ПриміткиРедагувати