Абдулразак Гурна
Абдулразак Гурна (англ. Abdulrazak Gurnah; нар. 1948) — танзанійський прозаїк, пише англійською мовою та мешкає у Великій Британії. Найвідоміші з його романів — «Рай» (1994), який потрапив до короткого списку Букерівської премії і премії Вітбріда, «Дезертирство» (2005) та «Біля моря» (2001), який отримав книжкову премію газети Лос-Анджелес Таймс[1]. Був удостоєний Нобелівської премії 2021 року «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами та континентами»[2].
Абдулразак Гурна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.На сьогодні, здається, британський уряд досить противно ставиться до людей, які шукають притулку, або до людей, які прагнуть допущення до цієї країни[3]. |
|||||
Currently, it seems the British government is rather nasty about people seeking asylum or people seeking admittance into this country. |
Факт несвідомості або виключення неєвропейських людей з певних видів усвідомлень, або виключення жінок з певних видів усвідомлень, тільки зараз починає ставати проблемою або справою, яку люди хочуть виправити. Тому нам доведеться почекати і подивитися[3]. |
|||||
The fact of the ignorance or the exclusion of non-European people from certain kinds of recognitions, or the exclusion of women from certain kinds of recognitions, is only just now beginning to become an issue or a thing people are concerned to put right. So we have got to wait and see. |
Europe should rethink its approach to migration. With greater compassion rather than with barbed wire - rather than a kind of discourse that Europe is going to be destroyed. |
Географія — всередині нас.[4] |
Я можу вам написати про заміжжя моєї сестри, але не для того, щоби розказати вам історію моєї сестри. Розумієте?[4] |
Я не певен, що колись захочу і буду називати себе якось інакше, ніж просто на ім’я.[4] — Називає себе винятково «автором», ніколи не називає себе «письменником». |
Цитати про Абдулразака Гурну
ред.За безкомпромісне і співчутливе занурення в наслідки колоніалізму і долю біженців у прірві між культурами і континентами.[6] — Коментар до нагородження Нобелівською премією з літератури (2021). |
|||||
For his uncompromising and compassionate penetration of the effects of colonialism and the fate of the refugee in the gulf between cultures and continents.[7] | |||||
— Нобелівський комітет з літератури |
Найпол, Рушді і Ґурна — ці три імені завжди звучатимуть, коли мова йде про британських письменників, які походять з колишніх колоній і пишуть про цей досвід. У двох із них уже є Нобелівська премія.[4] |
|||||
— Ганна Улюра |
— Ганна Улюра |
Він — один із найвизначніших сучасних африканських письменників, і те, що на нього не звертали уваги, мене просто вбивало.[5] |
|||||
— Александра Прінґлw:en |
Примітки
ред.- ↑ Gurnah, «A Note on the Author.» In Desertion, London: Bloomsbury, 2006, p. 263.
- ↑ The Nobel Prize in Literature 2021 (en-US). Процитовано 2021-10-07.
- ↑ а б в EXCLUSIVE Compassion not barbed wire should greet migrants, Nobel winner Gurnah says
- ↑ а б в г д Хто отримав літературну Нобелівку? Абдулразак Ґурна воліє не називатися письменником
- ↑ а б Біженці, відчай і ностальгія. Хто такий Абдулразак Ґурна і за що він отримав Нобелівську премію з літератури
- ↑ Хто такий Абдулразак Гурна: розповідаємо про нобелівського лавреата з літератури
- ↑ Abdulrazak Gurnah. Facts