Акбар I Великий

третій падишах (1556–1605) з династії Великих Моголів, онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана

Джела́ль-ад-Дін Мухамма́д Акба́р або Акбар Великий (15 жовтня 1542 — 27 жовтня 1605, Агра) — третій падишах (1556–1605) з династії Великих Моголів, онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. Акбар був видатним державним діячем, допитливою, хоч і неграмотною людиною, мав прекрасну пам'ять, був сміливим та здібним воєначальником.

Акбар I Великий
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

За величиною тіні розпізнайте ріст людини[1].

Цитати про Акбара

ред.
  •  

Навіть і особистості Акбара торкнулися наклепи. Вже ці двоногі вигадники, по злобі, і через заздрощі, невігласи, чого тільки не сплетуть[1]!

 

Даже и личности Акбара коснулись клеветнические наветы. Уж эти двуногие выдумщики, по злобе, по зависти, по невежеству, чего только не сплетут!

  Микола Реріх
  •  

Хочеться перечитати тих істориків, де поверх особистості збережені іскри справедливості. Звичайно, важко живеться зараз людству. Тим прекрасніші всі пошуки справедливості, розпізнання суті і проникнення в причини. Акбар говорив: «За величиною тіні розпізнайте ріст людини». Істинний історик не буде захоплений лише тінню, але зіставить її з самим предметом свого дослідження[1].

 

Хочется перечитать тех историков, где поверх личности сохранены искры справедливости. Конечно, трудно живется сейчас человечеству. Тем прекраснее все поиски справедливости, распознание сути и проникновение в причины. Акбар говорил: “По величине тени распо­знайте рост человека”. Истинный историк не будет увлечен лишь тенью, но сопоставит ее с самим предметом своего исследования.

  Микола Реріх
  •  

Великий Акбар з мудрою Джод-бай, створюючи храм Єдиної Релігії, мислили про те ж велике вміщення, наповнюючись терпимості[1].

 

Великий Акбар с мудрой Джод-­бай, создавая храм Единой Религии, мыслили о том же великом вмещении, преисполняясь тер­пимости.

  Микола Реріх
  •  

У світі вирувала темна Варфоломіївська ніч, а індійський імператор старанно вивчав відомі йому релігії, щоб, відібравши найкраще з них, створити релігію терпимості, добра і миру[1].

 

В мире бушевала темная варфоломеевская ночь, а индийский император старательно изучал известные ему религии, чтобы, отобрав лучшее из них, создать религию терпимости, добра и мира.

  Людмила Шапошникова
  •  

Для Індії Акбар є не просто володарем, але свідомість народна чудово розуміє, що він був виразником душі народної. Так само як і багато, священних в пам'яті, імен, він збирав і бився зовсім не для особистої ненаситності, але творячи нову сторінку великої історії[1].

 

Для Индии Акбар является не просто властителем, но сознание народное отлично понимает, что он был выразителем души народной. Так же как и многие, священные в памяти, имена, он собирал и сражался вовсе не для личной ненасытности, но творя новую страницу великой истории.

  Микола Реріх
  •  

Йдучи від характеристики Груссе, згадуючи позначки Плано Карпіні про увагу монгольських ханів до мистецтва і наук, ми можемо кульмінувати монгольський апофеоз в особі великого Акбара. Звичайно, деякі упереджені судження намагалися іноді і його представити кровожерливим тираном, але в кінцевому підсумку розгорнулася блискуча картина світлого об'єднувача і культурного правителя великої країни. До вже знайденої пишності Акбара нова література додасть лише нові цінні знаки. І народна мудрість, справедлива в основі своїй, додає до зображення великого імператора і сяйво Святого. Так народ у віках вміє шанувати постійне велике служіння[1].

 

Идя от характеристики Груссе, вспоминая отметки Плано Карпини о внимании монгольских ханов к искусству и наукам, мы можем кульминировать монгольский апофеоз в лице великого Акбара. Конечно, некоторые пристрастные суждения пытались иногда и его представить кровожадным тираном, но в конечном итоге развернулась блистательная картина светлого объединителя и культурного правителя великой страны. К уже найденному великолепию Акбара новая литература добавит лишь новые ценные знаки. И народная мудрость, справедливая в основе своей, добавляет к изображению великого императора и сияние Святого. Так народ в веках умеет чтить постоянное великое служение.

  Микола Реріх
  •  

Подорожуючи по благословенній Індії, ми якось їхали по дорозі в тіні величезних чинар, і наш провідник сказав: «Великий імператор Акбар думав про майбутніх подорожніх, для яких ці прекрасні дерева стануть укриттям. Він думав про майбутнє.»[1]

 

Путешествуя по благословенной Индии, мы как­-то ехали по дороге в тени огромных чинар, и наш проводник сказал: «Великий император Акбар думал о будущих путниках, для которых эти прекрасные деревья станут укрытием. Он думал о будущем.»

  Микола Реріх
  •  

У Фатех-Пур-Сікрі, в покоях дружини великого Акбара, ще помітні сліди стінопису, такі, що підносять думку, настільки об'єднавчі. Багато піднесень думки протікали під цим дахом. Скарбниця зовні безмовна, але духовно промовиста залишена прийдешнім поколінням. Так збережуться знаки цій місцевості. Для когось вони будуть лише напівстертими залишками фресок, але уважне око розрізнить несподівані, такі, що багато говорять шукаючому серцю, вигляди. Ці речові останки скажуть і підтвердять припущення істориків про те, як широко мислили Акбар і його дружина — недарма біля них виросло стільки легенд, припущень і захоплюючих сказань[1].

 

В Фатех-­Пур­-Сикри, в покоях супруги великого Акбара, еще различимы следы стенописи, такие возносящие мысль, столь объединительные. Многие возвышения мысли протекали под этим кровом. Сокровищница внешне безмолвная, но духовно красноречивая оставлена грядущим поколениям. Да сохранятся знаки места сего. Для кого­-то они будут лишь полуистертыми остатками фресок, но внимательный глаз различит неожиданные, так много говорящие ищущему сердцу облики. Эти вещественные останки скажут и подтвердят догадки историков о том, как широко мыслили Акбар и его супруга – недаром около них выросло столько легенд, предположений и увлекательных сказаний.

  Микола Реріх
  •  

Не змішує з безліччю славних імен народ Індії ім'я Акбара, збирача, творця щасливою народного життя. Народ не забуває і не припише ніяким применшуючим спонуканням широкі думки великого об'єднувача Індії. У храмах індуських є зображення Акбара, незважаючи на те, що він був мусульманин. Навколо голови імператора зображується сяйво, що зовсім не завжди є відмінністю просто володаря[1].

 

Не смешает со множеством славных имен народ Индии имя Акбара, собирателя, творца счастливой народной жизни. Народ не забывает и не припишет никаким умаляющим побуждениям широкие мысли великого объединителя Индии. В храмах индусских имеются изображения Акбара, несмотря на то, что он был мусульманин. Вокруг головы императора изображается сияние, что вовсе не всегда является отличием просто властителя.

  Микола Реріх

Примітки

ред.