Індія
Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бга́рат (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою і Бангладеш. Офіційні мови — гінді та англійська, також 21 регіональна мова.
ЦитатиРедагувати
Спільна мова для Індії — гінді, а не англійська[1]. |
|||||
| — Магатма Ганді |
Якби Індія стала сповідувати насильство, я не хотів би більш жити в Індії; вона перестала б вселяти мені гордість[2]. |
|||||
| — Магатма Ганді |
| — Магатма Ганді |
| — Нельсон Мандела |
Наше правління в Індії не протрималося б ні дня — в усякому разі, ні місяця, — якби не було засноване на вірі індійського народу в наші високі й безкорисливі мотиви. Британська справедливість є справжня підстава британського панування в Індії[2]. |
|||||
| — Вінстон Черчилль |
Індійський народ унікальний тим, що не можна і водночас можна говорити про один індійський народ. З одного боку, в Азії немає більш багатомовної, більш багатонаціональної країни, ніж Індія. Жодна мова не домінує — всі знають як мінімум дві або три мови. Причому державну мову поважають усі, мова не є предметом конфлікту і приводом для ускладнення життя в країні. Кожен штат має свою мову і літературу (ще є підмови). Основні мови, за винятком чотирьох мов дравидської групи, походять від санскриту[3]. |
|||||
| — Мрідула Гош |
Всі основні релігії представлені в Індії, а як мінімум чотири — джайнізм, індуїзм, буддизм та сикхізм зародилися у нашій країні. Узагальнення, або скоріше синтез цього масштабного явища на національному рівні — це те, що є сучасним обличчям моєї країни. Тому «індологія» — це не тільки спрощене уявлення про вивчення мови «гінді» або «танців» або читання філософських перекладів. Такий синтез (holistic approach) став підвалиною гуманітарної політики. Невід’ємним компонентом цього процесу стала систематизація знань (і відповідно їхня періодизація) і практичного досвіду, отриманих нами від кожної епохи[3]. |
|||||
| — Мрідула Гош |
