Антонін Леопольд Дворжак

чеський композитор i диригент

Антонін Леопольд Дворжак (чеськ. Antonín Leopold Dvořák, 8 вересня 1841 — 1 травня 1904) — чеський композитор i диригент епохи романтизму, слідом за Берджихом Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики. Твори Дворжака відрізняються мелодійністю багатством, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми.

Антонін Леопольд Дворжак
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Я переконаний, що майбутнє музики цієї країни має шукати в тому, що зветься негритянськими мелодіями. Вони можуть стати основою для серйозної і самобутньої композиційної школи Сполучених Штатів. Ці прекрасні різноманітні мелодії породжені землею. Це народні пісні Америки і ваші композитори повинні звернутися до них[1]. — Про негритянську музику в США.

 

I am now satisfied that the future music of this country must be founded upon what are called negro melodies. This must be the real foundation of any serious and original school of composition to be developed in the United States[2].

  •  

Моцарт — солодке сонечко.

 

Mozart is sweet sunshine[2].

  •  

Не можна не підкреслити той факт, що мистецтво, як таке, якщо вжити американський вислів, не платить — принаймні, не на початку — і що мистецтво, яке мусить дбати про самоокупність, наражається на те, щоб стати зіпсованим і дешевим.

 

It cannot be emphasized too strongly that art, as such, does not pay, to use an American expression — at least, not in the beginning — and that the art that has to pay its own way is apt to become vitiated and cheap[2].

  •  

Музика людей як рідкісна і гарна квітка, яка росте посеред бур'янів, які її душать. Тисячі проходять повз, деякі топчуть її і тому ймовірно, що вона загине до того, як її помітить той, хто її оцінить і піднесе над іншими. Те, що досі не з'явився хтось, хто би зробив більшість із цього, не доводить, що там нічого нема.

 

англ. The music of the people is like a rare and lovely flower growing amidst encroaching weeds. Thousands pass it, while others trample it under foot, and thus the chances are that it will perish before it is seen by the one discriminating spirit who will prize it above all else. The fact that no one has as yet arisen to make the most of it does not prove that nothing is there[3].

 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 1 травня 2016 року.

Примітки

ред.