Мистецтво
Мисте́цтво — вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Мистецтво | |
Архітектура | |
Цитати про мистецтво
ред.
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Б
ред.— Віссаріон Бєлінський |
В
ред.— Ілля Еренбург |
— Жорж Санд |
Відчувати, знати та вміти — повне мистецтво.[4] |
|||||
— Павло Чистяков |
Все найкраще в мистецтві — це те, що просто і доступно.[5] |
|||||
— Брюс Лі |
Г
ред.Гарні твори не п'янять, але зачаровують. |
|||||
— Жозеф Жубер[6] |
І
ред.Істинна мета мистецтва — повчати, поступово возвеличувати людський дух.[7] |
|||||
— Венсан д'Енді |
М
ред.«Мистецтво – то молитва Бога до людей» |
|||||
— Павло Гай-Нижник (З вірша «Мистецтво» (29.10.2022); Збірка поезій «Вічність») |
Мистецтво виконує дві важливі функції. По-перше, воно відтворює емоційне життя. І потім… воно стає джерелом уявлень про правду повсякденності.[8] |
|||||
— Девід Герберт Лоуренс |
— Сергій Губерначук |
— Жорж Санд |
Мистецтво зарадить собі і без нас. Воно, як поезія, пишне та безсмертне. Воно, як природа, — вічний усміх над руїнами. Нам, очевидцям цих згубних днів, треба бути перш за все громадянами, а потім митцями. Опріч онімілих муз, існує чимало інших справ, за які треба нагально братися[11]. — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848 |
|||||
— Жорж Санд |
Мистецтво є товаришем релігії та проводирем по дорозі до Бога, воно має вимір романтичної райдуги – від землі і від серця людини до Нескінченного[12]. |
|||||
— Іван Павло II |
«Мистецтво має пекти, збурювати, викликати на ґерць, ставити питання. А питань багато: хто ми? звідки? куди йдемо? В чому наша самість, суть і несхожість на інших?»[13] |
|||||
— Антон Мухарський (Маніфест Союзу Вольних Художників «Воля або Смерть» (СВХ)) |
Мистецтво надає крила і відносить далеко-далеко! Кому набрид бруд, дрібні грошові інтереси, хто обурений, ображений чи скривджений, той може знайти спокій і насолоду лише в прекрасному. |
|||||
— Антон Чехов |
— Жорж Санд |
Мистецтво, якщо воно не сприяє правильній дії, всього лише опіум для інтелігенції… Я гадаю, що в героїчній мужності, з якою людина зустрічає безумства світу, є краса значно більша, ніж краса мистецтва.[15] |
|||||
— Вільям Сомерсет Моем, «Нотатник письменника», 1949 |
Мистецтво —найкращий педагог [16]. |
|||||
— О. Гончар |
— Вано Крюґер |
Мистецтво і краса завжди лякають і не лише ваблять, а й відштовхують, бо ж ведуть до Невідомого. В цьому їхня засаднича відмінність від безпечної і прирученої філістерської «краси», що механічно тасує один і той самий набір штампів на догоду публіці[17]. — З есею «Розширення? Звуження? Звільнення?» |
|||||
— Вано Крюґер |
Мистецтвом ще стільки не ввібрано експромтів акторської братії.[18] |
|||||
— Сергій Губерначук |
Н
ред.Навіть в особистому плані мистецтво робить життя активнішим. Воно обдаровує того, хто йому служить, глибшим щастям і швидше його виснажує. Воно залишає на його обличчі сліди уявних чи духовних пригод, породжує в ньому, навіть якщо зовнішнє буття його минає серед монастирської тиші, таку розпещеність, надмірну витонченість, утому, нервову цікавість, яку навряд чи може викликати найбурхливіше життя, сповнене пристрастей і насолод.[19] |
|||||
— Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912) |
П
ред.Партія виходить з того, що мистецтво покликане виховувати людей... в дусі комунізму. |
|||||
— Микита Хрущов |
Провідною думкою кожного митця може і повинна бути лише його творча ідея й ніщо інше.[21] |
|||||
— Зденек Неєдли |
У
ред.У мистецтві, як і в коханні, передусім треба бути відвертим. |
|||||
— Джузеппе Верді[22] |
Я
ред.Я знаю, що мистецтво цілковито потрібне, але не знаю для чого. |
|||||
— Жан Кокто[23] |
Який сенс дизайну та мистецтва, якщо ти не твориш і не мислиш вільно? Обов'язок художників – мріяти вголос і продуктивно. Мене пригнічує, коли індустрія, заснована на творчості, ухвалює практичні рішення[24]. |
|||||
— Вірджил Абло |
Примітки
ред.- ↑ О музыке и музыкантах, с. 21
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 35
- ↑ а б Санд, 2016, с. 14
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 83
- ↑ Брюс Лі | Цитати
- ↑ Charles Noel Douglas. Forty thousand quotations, prose and poetical. New York: Halcyon House, 1917, p. 149
- ↑ О музыке и музыкантах, с. 24
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: "Навчальна книга-Богдан", 2006. — С. 74
- ↑ Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 34.
- ↑ Санд, 2016, с. 208
- ↑ Санд, 2016, с. 80
- ↑ Нота Бене: Наталка Білоцерківець
- ↑ Розрив, 2015, с. 61
- ↑ Афоризми про мистецтво (рос.). Процитовано 7 липня 2012.
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 200
- ↑ https://webpen.com.ua
- ↑ а б Крюґер, 2018, с. 9
- ↑ Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 33.
- ↑ Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: "Дніпро", 1975. – С. 158
- ↑ М. С. Хрущов. Звіт ЦК КПРС XXII з'їздові партії. К-, Держполітвидав СPCP, 1961, c. 93.
- ↑ Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969. — С. 65.
- ↑ Джузеппе Верди
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 319
- ↑ Про життя, моду та культуру: 10 найяскравіших цитат Вірджила Абло
Джерела
ред.- Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
- Мухарський А. / Лютий О.. Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей: автобіогр. роман-концерт / Антін Мухарський / Орест Лютий; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2015. — 211 с. — ISBN 978-966-03-7201-6
- Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
- Вано Крюґер. Коли я чую слово «культура». — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6