Аніта з Тегеї

	Аніта з Тегеї
	Стаття у Вікіпедії

Аніта з Тегеї (Також Анита; дав.-гр. Ανύτη, близько 300 до н. е.) — давньогрецька поетеса з міста Тегеї в Аркадії. Збереглася 21 епіграма її авторства.

Цитати ред.

Напис на гробі захисника Батьківщини ред.

Юнь поховала тебе, ратоборче; як матір за дітьми,
Фідію, так і вони чорно горюють в журбі…^[1]

На смерть Ерато ред.

…Татку, я вже не з тобою, вже темінь на очі спливає
І у свої буруни чорна занурює смерть^[1].

На статую румака ред.

Пам'ятник цей уподобив Дамід румакові, стійкому
В битві; груди йому кровопролитний Арей
Прохромив…^[2]

На смерть собачки ред.

Згинула ти під кущем коренистим, мисливице нірна,
А нещодавно іще дзявкання чули твоє:
Як розгрібала коріння, негадано в лапку проворну
Вцілила зубом їдким тупоголова змія^[2].

На смерть цвіркунця і цикади ред.

Для цвіркунця, на полях співунця, й скрекотушки-цикади
Змайструвала Миро спільний обом гробівець;
Дівчинка вкрила слізьми обидві забавки дівчачі,
Їх же від неї забрав той неслухняний Аїд^[3].

На смерть трьох мілетянок ред.

…
Не дожидалися, поки в ярмо запрягли Гименея:
В нас наречений один — наш хоронитель Аїд^[3].

Напис на гробі невольника ред.

Маном звався цей раб за життя, а нині, умерлий,
Може рівнятися він з Крезом, великим царем^[3].

Примітки ред.

↑ ^а ^б Перші поетеси, 2019, с. 145
↑ ^а ^б Перші поетеси, 2019, с. 146
↑ ^а ^б ^в Перші поетеси, 2019, с. 149

Джерела ред.

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упорядкування, переклад з давньогрецької, передмова й коментарі Тараса Лучука. — Львів: Астролябія, 2019. — 448 с. — ISBN 978-617-664-180-3

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Перші_поетеси—2019——145-1] а ^б Перші поетеси, 2019, с. 145

[Перші_поетеси—2019——146-2] а ^б Перші поетеси, 2019, с. 146

[Перші_поетеси—2019——149-3] а ^б ^в Перші поетеси, 2019, с. 149

[1]

[2]

[3]

Аніта з Тегеї
Стаття у Вікіпедії