Вікіцитати

Смерть

припинення життєдіяльності організму
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:


Цитати про смерть

ред.
  •  

Запам’ятай: доки тебе хтось любить, померти неможливо[1].

  — Анджела Нанетті (Мій дідусь був черешнею)
  • Всі дороги в світі - це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, - в яму.
    — Микола Куліш («Патетична соната», 1931)[2]
  • І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
    — Іван Франко («Каменярі», 1878)[2]
  • Небеса дарують своїм фаворитам ранню смерть.
    • Heaven gives its favourites — early death.
    — Байрон[4]
  • Смерть має стільки дверей, щоб випустити життя.
    • Death hath so many doors to let out life.
    — Бомонт і Флетчер[5]
  • Смерть — чорний верблюд, що стоїть навколішки перед кожними воротами.
    — Абд аль-Кадір[6]
  • Смерть однієї людини — це смерть; смерть двох мільйонів людей - лише статистика
    — Ремарк Еріх Марія
  • Як добре те, що смерти не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
— Василь Стус («Як добре те, що смерті не боюсь я...», 1977)[2]
  •  

Смерть боїться здаватися смішною! Це — її вразливе місце... Того, хто над нею сміється, обходить стороною...

 

Смерть боится казаться смешной! Это — ее уязвимое место... Того, кто над ней смеется, обходит стороной...

  — Григорій Горін[8]
  •  

Мільйони років було потрібно, щоб створити людину. І тільки кілька секунд потрібно, щоб померти

  — Юстейн Ґордер[9]
  •  

Смерть — це як антракт, після якого ви не можете повернутися.

  — Грейс Слік
  •  

[Сократ:] ...боятися смерті, афіняни, це не що інше, як вважати себе мудрим, насправді не будучи ним. Бо це означає приписувати собі знання, якого не маєш. Бо ж ніхто не знає того, що таке смерть, ані навіть, чи не є вона в часом для людини найбільшим благом, а тим часом люди бояться її, немовби напевно знають, що вона — найбільше лихо. А хіба це не невігластво, до того ж найганебніше — уявляти, начебто знаєш те, чого не знаєш? [10]

  — Платон, «Апологія Сократа»
  •  

І математика, і смерть — ніколи не помиляються.[11]

  — Євген Замятін, «Ми», 1921
  •  

Тіло — наша смертна оболонка безсмертної душі: відомий трюїзм. Під час депресії про всяке думалося... Кажу ж: ніхто не навчить, як правильно вмирати. А доведеться — кожному... <...> А тримали й тримають розуміння й підтримка щирих душ і молитви[12].
— 2021 р. Психологічні наслідки онкології письменниці. В напівмістичних оповіданнях «Танці» та «Ієрогліф» іде осмислення тіла як тягара. У «Танцях» героїня просто виходить з нього, як зі зношеного одягу, в «Ієрогліфі» вона зникає разом із ним — випаровується, залишивши лише пару взуття.

  — Людмила Таран
  •  

Ідріс: Я шукала слово. Велике, складне слово, але таке сумне. Я знайшла його.
Доктор: Що за слово?
Ідріс: Жива. Я жива.
Доктор: Бути живою не сумно.
Ідріс: Сумно, коли це закінчується. — «Доктор Хто» («Дружина Доктора»).

 

Idris: I've been looking for a word. A big, complicated word, but so sad. I've found it now.
Doctor: What word?
Idris: Alive. I'm alive.
Doctor: Alive isn't sad.
Idris: It's sad when it's over.[13]

  •  

Із померлих надсміхатись, хай там що, — ганебна річ.[14] — «Хліб на списі».

  — Архілох
  •  

Смерть – це свобода, несумісна з життям.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Смерть – це подія, бо так звичне життя навкруги.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Сон – необхі́дна ланка в системі самозахисту.
Шок – обхідна́ ланка в системі самозахисту.
Смерть – остато́чна ланка в системі самозахисту.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Смерть – жах, спотворення святе,
здивоване зачаття роду.
Нехай її проклянете́,
але вона тримає моду![16]

  — Сергій Губерначук
  •  

Ховаймося, люди, від смерті своєї, чужій – оддаваймо данину.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Маленька – смерть, а все Велике вміло вигравати.[15]

  — Сергій Губерначук
  •  

Вірять люде, вчаться люде,
на надіях вік проводять,
по землі і небі гонять,
але щастя не находять.

І падуть, життям розбиті,
раді вмерти, все забути,—
чорт придумав всю культуру,
бог дітьми велів нам бути![17] — «Глум» (цикл «Гірські думи»).

  — Осип Маковей
  •  

І помер ти, мов не був
у нікого на приміті;
світ тебе в ту мить забув,
бо й не знав, що ти на світі.[18] — «Некролог» (цикл «Гірські думи»).

  — Осип Маковей
  •  

Я не вірю ні в Єгову,
Ні в Аллаха, ані в Будду,
В небуття, у смерть не вірю
І коритись їм не буду.

Сон — одне і друге — сон лиш.
Байдуже мені, до речі,
Чи я буду жити вічно,
Чи помру у безкінеччі.[19] — «Я романтиком лишаюсь» (переклад на українську Дмитра Павличка).

 

Eu nu cred nici în Iehova,
Nici în Buddha­-Sakya-Muni,
Nici în viață, nici în moarte,
Nici în stingere ca unii.

Visuri sunt și unul ș-altul,
Și tot una mi-este mie
De-oi trăi în veci pe lume,
De-oi muri în vecinicie.[20]

  — Міхай Емінеску
  •  

мені причулось як завжди щось найгірше
хоча чому правда — це найгірше

а може просто мама належить до секти свідків єгови
і в них це нормально — так розмовляти з дітьми
не приховуючи найгіршого
не приховуючи простий факт смерті[21] — «Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006».

  — Андрій Боднар
  •  

Я вважаю, що мета смерті — звільнення любові.

 

I believe that the purpose of death is the release of love.[22]

  — Лорі Андерсон

З Біблії

ред.
  •  

Усі душі належать мені. Як душа батька, так і душа сина — мої. Та душа, яка грішить, помре.[23] — Єзекіїля 18:4.

  — Бог Єгова (Ягве)
  •  

Нагим я вийшов з утроби матері
і нагим повернуся.
Єгова дав, і Єгова взяв.
Нехай буде прославлене ім'я Єгови.[24] — Йова 1:21.

  — Йов Багатостраждальний
  •  

Не покладайтесь на князів, на сина людського, який не може дати спасіння. Виходить дух його, і він повертається в землю, того ж дня його задуми гинуть.[25] — Псалом 146:3-4.

  — Цар Давид
  •  

Мудрий широко відкриває очі, а безглуздий ходить у темряві. Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий кінець.[26] — Екклезіаста 2:14.

  — Цар Соломон
  •  

Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга пам'ять. У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.[27] — Екклезіаста 2:16.

  — Цар Соломон
  •  

Якою людина вийшла з утроби матері, такою і піде — піде нагою, якою і прийшла. Вона нічого не може забрати з собою за всю свою тяжку працю.[28] — Екклезіаста 5:15.

  — Цар Соломон
  •  

І це теж велике нещастя — якою людина прийшла, такою й відійде. Тож який пожиток з тяжкої праці має той, хто трудиться на вітер? Щодня він їсть у темряві, у великому розчаруванні, хворобах та гніві.[28] — Екклезіаста 5:16.

  — Цар Соломон
  •  

Ліпше добре ім'я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.[29] — Екклезіаста 7:1.

  — Цар Соломон
  •  

Ліпше іти в дім жалоби, ніж у дім святкування, бо такий кінець кожної людини, і живому варто взяти це до серця.[29] — Екклезіаста 7:2.

  — Цар Соломон
  •  

Усіх чекає той самий кінець — праведних і неправедних, добрих, чистих і нечистих, тих, хто жертви приносить, і тих, хто їх не приносить. [30] — Екклезіаста 9:2.

  — Цар Соломон
  •  

Ось яка сумна річ діється під сонцем: оскільки всіх чекає однаковий кінець, то серце людей сповнене злом. Поки вони живуть, в їхньому серці панує безумство, а потім вони помирають.[30] — Екклезіаста 9:3.

  — Цар Соломон
  •  

Хто перебуває серед живих, той має надію, тому що живому собаці ліпше, ніж мертвому леву. Бо живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають і більше не мають нагороди, оскільки всі спогади про них відійшли в минуле. Також зникла їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі, і вони вже не мають частки в тому, що робиться під сонцем.[30] — Екклезіаста 9:4-6.

  — Цар Соломон
  •  

Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил, бо в могилі, куди ти йдеш, немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості.[30] — Екклезіаста 9:10.

  — Цар Соломон
  •  

Переклад нового світу: Бо, оскільки смерть прийшла через одного чоловіка, воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка. Бо, як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть.[31]
Переклад Огієнка: Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть…[32] — 1 Коринфян 15:21-22.

  — Апостол Павло
  •  

Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло.[33] — Об'явлення 21:4.

  — Апостол Іван
  •  

Смерте, бабо-сповитухо,
  Лікарю людський останній,
  Ти одна нам гоїш духа
  В нашій долі безталанній.[34] — "Маруся Богуславка".

  — Пантелеймон Куліш

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ «Мій дідусь був черешнею», 2016, с. 52
  2. ↑ а б в Смерть // Тисяча цитат з українського письменства
  3. ↑ Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 776
  4. ↑ Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 132
  5. ↑ Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 132
  6. ↑ Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 181
  7. ↑ Микола Гоголь // Українська афористика Х-ХХ ст. Під заг. ред. Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  8. ↑ «Дім, який побулував Свіфт»
  9. ↑ Jostein Gaarder. Maya (1999) ISBN 0-7538-1146-4
  10. ↑ Платон. Апологія Сократа; пер. з давньогрецької Йосипа Кобів // Діалоги / Платон. — Харків: «Фоліо», 2008. — С. 36.
  11. ↑ Замятін, Євґєній. Ми. — Київ: Комубук, 2016. — С. 101.
  12. ↑ Україна Молода Людмила Таран: Не питай, за що це мені, запитуй — навіщо
  13. ↑ The Doctor's Wife // Chrissie's Transcripts Site — Переглянуто: 9 серпня 2017
  14. ↑ Архілох. Хліб на списі. Фраґменти віршів. Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2014. — С. 43. — (Приватна колекція) — ISBN 978-966-441-342-5
  15. ↑ а б в г д е Сергій Губерначук. Дай, я буду таким, як хочу.... – зб. віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – с. 15, 16.
  16. ↑ Сергій Губерначук. Пергаменти – збірка поезій – Київ: Майстер-принт, 2018. – 200 c. – с. 22.
  17. ↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 174
  18. ↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 182
  19. ↑ Павличко Д. Твори: В 3 т. — Київ: Дніпро, 1989. — Т. 3. — С. 151. — ISBN 5-308-00332-7
  20. ↑ Mihai Eminescu. Eu nu cred nici în Iehova // Вікіджерела
  21. ↑ Бондар А. Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006 // Український журнал. — 2002. — №2 (20). — С. 37
  22. ↑ Laurie Anderson Quotes
  23. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1145
  24. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 693-694
  25. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 868
  26. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 917-918
  27. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 918
  28. ↑ а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 921
  29. ↑ а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 922
  30. ↑ а б в г Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 924
  31. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1536-1537
  32. ↑ Біблія. Переклад Огієнка, 2009, с. 1072
  33. ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1659
  34. ↑ Тисяча цитат з українського письменництва. , 2001, с. 199

Джерела

ред.
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка. — Київ: Українське Біблійне Товариство, 2009. — 1152 с. — ISBN 978-966-7136-96-3
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Смерть&oldid=143536