Смерть

припинення життєдіяльності організму
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:


Цитати про смертьРедагувати

БібліяРедагувати

  •  

Усі душі належать мені. Як душа батька, так і душа сина — мої. Та душа, яка грішить, помре.[1]Єзекіїля 18:4.

  Бог Єгова
  •  

Не покладайтесь на князів, на сина людського, який не може дати спасіння. Виходить дух його, і він повертається в землю, того ж дня його задуми гинуть.[2]Псалом 146:3-4.

  Цар Давид
  •  

Мудрий широко відкриває очі, а безглуздий ходить у темряві. Але я зрозумів також, що їх усіх чекає той самий кінець.[3]Екклезіаста 2:14.

  Цар Соломон
  •  

Бо ні про мудрого, ні про безглуздого не залишиться довга пам'ять. У прийдешні дні всі будуть забуті. Мудрий помирає так само, як і безглуздий.[4]Екклезіаста 2:16.

  — Цар Соломон
  •  

Якою людина вийшла з утроби матері, такою і піде — піде нагою, якою і прийшла. Вона нічого не може забрати з собою за всю свою тяжку працю.[5]Екклезіаста 5:15.

  — Цар Соломон
  •  

І це теж велике нещастя — якою людина прийшла, такою й відійде. Тож який пожиток з тяжкої праці має той, хто трудиться на вітер? Щодня він їсть у темряві, у великому розчаруванні, хворобах та гніві.[5]Екклезіаста 5:16.

  — Цар Соломон
  •  

Ліпше добре ім'я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження.[6]Екклезіаста 7:1.

  — Цар Соломон
  •  

Ліпше іти в дім жалоби, ніж у дім святкування, бо такий кінець кожної людини, і живому варто взяти це до серця.[6]Екклезіаста 7:2.

  — Цар Соломон
  •  

Усіх чекає той самий кінець — праведних і неправедних, добрих, чистих і нечистих, тих, хто жертви приносить, і тих, хто їх не приносить. [7]Екклезіаста 9:2.

  — Цар Соломон
  •  

Ось яка сумна річ діється під сонцем: оскільки всіх чекає однаковий кінець, то серце людей сповнене злом. Поки вони живуть, в їхньому серці панує безумство, а потім вони помирають.[7]Екклезіаста 9:3.

  — Цар Соломон
  •  

Хто перебуває серед живих, той має надію, тому що живому собаці ліпше, ніж мертвому леву. Бо живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають і більше не мають нагороди, оскільки всі спогади про них відійшли в минуле. Також зникла їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі, і вони вже не мають частки в тому, що робиться під сонцем.[7]Екклезіаста 9:4-6.

  — Цар Соломон
  •  

Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил, бо в могилі, куди ти йдеш, немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості.[7]Екклезіаста 9:10.

  — Цар Соломон
  •  

Переклад нового світу: Бо, оскільки смерть прийшла через одного чоловіка, воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка. Бо, як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть.[8]
Переклад Огієнка: Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть…[9]1 Коринфян 15:21-22.

  Апостол Павло
  •  

Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло.[10]Об'явлення 21:4.

  Апостол Іван

ІншіРедагувати

  •  

Вірять люде, вчаться люде,
на надіях вік проводять,
по землі і небі гонять,
але щастя не находять.

І падуть, життям розбиті,
раді вмерти, все забути,—
чорт придумав всю культуру,
бог дітьми велів нам бути![11]«Глум» (цикл «Гірські думи»).

  Осип Маковей
  •  

І помер ти, мов не був
у нікого на приміті;
світ тебе в ту мить забув,
бо й не знав, що ти на світі.[12]«Некролог» (цикл «Гірські думи»).

  — Осип Маковей
  •  

Я не вірю ні в Єгову,
Ні в Аллаха, ані в Будду,
В небуття, у смерть не вірю
І коритись їм не буду.

Сон — одне і друге — сон лиш.
Байдуже мені, до речі,
Чи я буду жити вічно,
Чи помру у безкінеччі.[13]«Я романтиком лишаюсь» (переклад на українську Дмитра Павличка).

 

Eu nu cred nici în Iehova,
Nici în Buddha­-Sakya-Muni,
Nici în viață, nici în moarte,
Nici în stingere ca unii.

Visuri sunt și unul ș-altul,
Și tot una mi-este mie
De-oi trăi în veci pe lume,
De-oi muri în vecinicie.[14]

  Міхай Емінеску
  • Всі дороги в світі - це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, - в яму.
    Микола Куліш («Патетична соната», 1931)[15]
  • І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
    Іван Франко («Каменярі», 1878)[15]
  • Небеса дарують своїм фаворитам ранню смерть.
    • Heaven gives its favourites — early death.
    Байрон[17]
  • Смерть — чорний верблюд, що стоїть навколішки перед кожними воротами.
    Абд аль-Кадір[19]
  • Смерть однієї людини — це смерть; смерть двох мільйонів людей - лише статистика
    Ремарк Еріх Марія
  • Як добре те, що смерти не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст…
Василь Стус («Як добре те, що смерті не боюсь я...», 1977)[15]
  •  

Смерть боїться здаватися смішною! Це — її вразливе місце... Того, хто над нею сміється, обходить стороною...

 

Смерть боится казаться смешной! Это — ее уязвимое место... Того, кто над ней смеется, обходит стороной...

  Григорій Горін[21]
  •  

Мільйони років було потрібно, щоб створити людину. І тільки кілька секунд потрібно, щоб померти

  Юстейн Ґордер[22]
  •  

Смерть — це як антракт, після якого ви не можете повернутися.

  Грейс Слік
  •  

[Сократ:] ...боятися смерті, афіняни, це не що інше, як вважати себе мудрим, насправді не будучи ним. Бо це означає приписувати собі знання, якого не маєш. Бо ж ніхто не знає того, що таке смерть, ані навіть, чи не є вона в часом для людини найбільшим благом, а тим часом люди бояться її, немовби напевно знають, що вона — найбільше лихо. А хіба це не невігластво, до того ж найганебніше — уявляти, начебто знаєш те, чого не знаєш? [23]

  Платон, «Апологія Сократа»
  •  

І математика, і смерть — ніколи не помиляються.[24]

  Євген Замятін, «Ми», 1921
  •  

Ідріс: Я шукала слово. Велике, складне слово, але таке сумне. Я знайшла його.
Доктор: Що за слово?
Ідріс: Жива. Я жива.
Доктор: Бути живою не сумно.
Ідріс: Сумно, коли це закінчується. — «Доктор Хто» («Дружина Доктора»).

 

Idris: I've been looking for a word. A big, complicated word, but so sad. I've found it now.
Doctor: What word?
Idris: Alive. I'm alive.
Doctor: Alive isn't sad.
Idris: It's sad when it's over.[25]

  •  

Із померлих надсміхатись, хай там що, — ганебна річ.[26]«Хліб на списі».

  Архілох
  •  

Смерть – це свобода, несумісна з життям.

  Сергій Губерначук
  •  

Смерть – це подія, бо так звичне життя навкруги.

  Сергій Губерначук
  •  

Сон – необхі́дна ланка в системі самозахисту.
Шок – обхідна́ ланка в системі самозахисту.
Смерть – остато́чна ланка в системі самозахисту.

  Сергій Губерначук
  •  

Що то бажання і що то надії. Супроти смерті нічого не діє.

  Сергій Губерначук

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1145
  2. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 868
  3. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 917-918
  4. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 918
  5. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 921
  6. а б Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 922
  7. а б в г Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 924
  8. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1536-1537
  9. Біблія. Переклад Огієнка, 2009, с. 1072
  10. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1659
  11. Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 174
  12. Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 182
  13. Павличко Д. Твори: В 3 т. — Київ: Дніпро, 1989. — Т. 3. — С. 151. — ISBN 5-308-00332-7
  14. Mihai Eminescu. Eu nu cred nici în Iehova // Вікіджерела
  15. а б в Смерть // Тисяча цитат з українського письменства
  16. Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 776
  17. Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 132
  18. Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 132
  19. Hoyt, Jehiel Keeler. Cyclopedia of Practical Quotations. Funk and Wagnalls, 1896. p. 181
  20. Микола Гоголь // Українська афористика Х-ХХ ст. Під заг. ред. Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  21. «Дім, який побулував Свіфт»
  22. Jostein Gaarder. Maya (1999) ISBN 0-7538-1146-4
  23. Платон. Апологія Сократа; пер. з давньогрецької Йосипа Кобів // Діалоги / Платон. — Харків: «Фоліо», 2008. — С. 36.
  24. Замятін, Євґєній. Ми. — Київ: Комубук, 2016. — С. 101.
  25. The Doctor's Wife // Chrissie's Transcripts Site — Переглянуто: 9 серпня 2017
  26. Архілох. Хліб на списі. Фраґменти віршів. Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори. — Львів: ЛА «Піраміда», 2014. — С. 43. — (Приватна колекція) — ISBN 978-966-441-342-5

ДжерелаРедагувати

  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / Переклад проф. Івана Огієнка. — Київ: Українське Біблійне Товариство, 2009. — 1152 с. — ISBN 978-966-7136-96-3