Апокрисис
«Апо́крисис» (грец. άπόκρισις — відповідь) — полемічний твір української та білоруської літератури кінця XVI ст., написаний Христофором Філалетом у відповідь на працю єзуїта П. Скарґи «Берестейський синод» (1597). Його було видано польською (1597) і в Острозі – українізованою церковно-слов’янською (1598-1599) мовами.
Цитати
ред.Як не нищить, скажу, давні заповіти, |
Зважаючи на пристойність нашу, не відповідаємо дурному відповідно до глупоти його[1]. |
Вам не про те йдеться, аби нас до ліпших паш припровадити, але про те, щоби вовну з нас брати, відповідно, і шкіру лупити[1]. |
З менших речей легше судити про більші[1]. |
Злегка та пожежа йде; хто її на чужому не гасить, той її невдовзі швидко на своєму ґрунті побачить[1]. |
Гамуйте власні кола, поки не розійдуться[2]. |
Часто ображена терпеливість звикла перемінятись у лякливість[2]. |
Примітки
ред.Джерела
ред.- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7