Астольф де Кюстін

Астольф де Кюстін  — французький аристократ (маркіз), мандрівник, письменник. Автор цікавих оповідань про свої подорожі Англією, Італією, Росією, Шотландією та Швейцарією. Найвідоміший твір — «Росія у 1839 році» (або ж «Миколаївська Росія» — такий переклад назви застосовувався в епоху колишнього СРСР). Приятелював з видатними сучасниками — Гете, Стендалем, Шатобріаном, Бальзаком, Шопеном та іншими.

Астольф де Кюстін

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Московська вдача – це дикунська вдача, байдужа до святості даного слова, до всякого правдивого почування, до почуття справедливості. Все в ній – тріумфуюча брехня, облуда й обман, брак всякого морального сенсу, відсутність поняття права і обов’язку.

Прощення було б небезпечним уроком для настільки черствого в глибині душі народу, як російський.

В'їжджаючи в Росію, треба свою вільну волю залишити разом з паспортом на кордоні.

У Росії людське життя не ставиться ні в що.

У росіян є лише назви всього, але нічого немає в дійсності. Росія - країна фасадів. Прочитайте етикетки - у них є цивілізація, суспільство, література, театр, мистецтво, науки, а насправді у них немає навіть лікарів. Варто захворіти, схопити лихоманку, і доводиться самому себе лікувати або запрошувати лікаря-іноземця. Якщо ж ви випадково покличете живучого поблизу російського лікаря, то можете вважати себе заздалегідь мерцем.

Потрібно жити в цій пустелі без спокою, в цій в'язниці без відпочинку, яка іменується Росією, щоб відчути всю свободу, надану іншим народам в інших країнах Європи, який би не був прийнятий там образ правління.

Росія — нація німих; якийсь чарівник перетворив шістдесят мільйонів чоловік в механічних ляльок, і тепер для того, щоб воскреснути і знову почати жити, вони очікують помаху чарівної палички іншого чарівника.