Баюл Оксана Сергіївна

Окса́на Сергі́ївна Баю́л-Фаріна (нар. 16 листопада 1977, Дніпропетровськ) — українська фігуристка. Перша олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України.

Баюл Оксана Сергіївна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Оксани Баюл

У фігурному катанні завжди хтось буде з чимось не згоден. Комусь подобається техніка виконання, іншим — артистизм, третім — інші моменти. Це як балет. Хтось досі абсолютно щиро вважає, що в Ліллегаммері-1994 Ненсі Керріган виступила краще, ніж я. — Про тріумф в Ліллегаммері-1994

Ще в юнацькому віці, перед початком змагань в роздягальні говорила конкуренткам: «Маша, ти сьогодні будеш третьою, ти, Люда, п'ятою, а я виграю.» Якось мами цих дівчат намагалися мене присоромити, мовляв, не можна себе так вести. Відповіла: «Мені можна. Я — лідер». — Про характер

Відразу після тріумфу в Ліллегаммері я зі своїми тренерами Галиною Змієвською та Валентином Ніколаєвим підписала контракт на роботу в США. У 17 років важко опинитися одній в чужій країні. Навіть найкращі наставники не замінять батьків. З тим тиском, який на мене чинився в Америці, впоратися не змогла. Спробувала знімати стреси за допомогою алкоголю. Спочатку допомагало. Потім стало заважати. Моїй роботі, моїм виступам на льоду. Коли лікарі рекомендували мені лікування в клініці, зрозуміла, що стала алкоголіком. У лікарні, де провела три з половиною місяці, повністю усвідомила, яка це біда. Лікуванню ця хвороба не піддається. Не допоможуть ні таблетки, ні уколи. Єдиний вихід — просто не пити. Взагалі не доторкатися до пляшки. — Про лікування від алкоголізму

Якщо моєю спортивною підготовкою займався Валентин Ніколаєв, то за психологічний тренінг відповідала Змієвська. Галина Яківна — великий тренер. Після переїзду в США вона намагалася замінити мені маму. У всьому. В Україні тренер тобі і наставник, і батько, і хореограф, і костюмер. В Америці ж кожен займається своєю справою: тренер тренує, хореограф ставить програми, костюмери підбирають костюми, менеджер укладає угоди. На цьому грунті у нас і виник конфлікт. У якийсь момент я зрозуміла, що для мене вона, перш за все, — тренер. Мати мені ніхто ніколи не замінить. — Про стосунки з Галиною Змієвською

Американський журнал Playboy пропонував мені знятися оголеною на своїй обкладинці за мільйон доларів. Я відмовилася, вирішивши, що краще залишитися в пам'яті людей олімпійською чемпіонкою.

• У мене жахливо боліла нога, нила спина, мабуть, я пошкодила її, коли упала.

• Перемога на Олімпійських іграх - це величезна корона, від якої ти вже нікуди не подінешся і яку з достоїнством треба нести. І як не намагалася заховатися, за що намагалася заховатися, зрозуміла, що ця корона - моя відповідальність до кінця життя. Іноді ноги підламуються від такого тягаря. Проте встаєш і йдеш далі.

Я – людина, яка здійснила фактично всі свої дитячі мрії. Мені вдалося здобути золоту медаль Олімпіади.

Я повернулася в інформаційне поле після заяви президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха про «нейтральних» росіян. Тоді я відчула, що можу допомогти й робитиму для цього все, що в моїх силах. Знаєте, бувають моменти, коли твої людські якості беруть гору і потрібно стояти на своєму. Я не можу реагувати на події без чіткої позиції. Казати, що, мовляв, це мене не стосується, бо я в США, – було б неприпустимо. Слова Баха стосувалися моєї спортивної сім'ї, з якою я пройшла чималий шлях, тому не могла залишатися осторонь.

Люди розуміють, що фігурне катання повинно змінюватися. Це настільки цікавий, видовищний вид спорту, що його не можна обмежувати четвертними стрибками. Варто розвивати артистизм, приносити щось нове в цей спорт. Наприклад, є такий оберт, коли спортсменка хапає ковзан і підносить його до голови. Я – перша, хто це зробив. Свого часу це виглядало, як помилка на льоду. З часу моєї перемоги минуло 30 років, але коли я розмовляю з колегами, то вони зауважують, що мій «лебідь» був тоді шоком.

Я – не людина, яка може вплинути на ситуацію в Україні, але точно знаю, в яких умовах тренуються українські спортсмени. Я пишатимусь ними, коли вони поїдуть на Олімпійські ігри-2024. Саме тому ми й спортсмени. Варто збиратися силами у потрібний момент і показувати свій рівень. Якісний спортсмен – подібний до воїна, який повинен демонструвати клас тоді, коли потрібно, а не тоді, коли хочеться. Лише тоді люди в спорті будуть поважати тебе.

Я змінювала програми ще на самому початку своєї кар’єри. Я завжди займалася імпровізацією у всіх виступах. У мене не було жодної однакової програми: ніхто не знав, що від мене очікувати. Коли на Олімпіаді я викинула каскад з програми, стало зрозуміло, що не дотягую по балах до перемоги. За декілька секунд до кінця я все ж виконала його. Потім – розплакалася. В той момент я зрозуміла, що змогла вистояти. Я не здалася за день до змагань, коли отримала травму на тренуванні. Мені наклали 3 шви на ногу. Я робила те, що люблю, і зробила це добре.

Україна буде процвітати. Тільки б знищити всіх російських загарбників. Мені здається, що мало хто розраховував на людей в Україні, але саме вони довели свою силу. Українці відбудують свою прекрасну країну і житимуть щасливо. Розумієте, покоління людей змінилося. У 1994 році ніхто з нашої делегації англійською не говорив. Зараз же українська молодь має прекрасну освіту – це нове покоління світлих людей. Для мене це зовсім інша когорта демократичних особистостей. Ви по-іншому думаєте і це дає надію на розвиток.

Я – українка, яка знаходиться на стороні світлих людей. Я настільки сильно переживаю за Україну, що інколи доводиться просити допомоги у психологів. Мені дуже боляче. Я ніколи не думала, що це можливо. Від болю сльози досі котяться, але я зібралася і тримаюся міцно.