Бернар-Анрі Леві

французький філософ

Бернар-Анрі Леві (фр. Bernard-Henri Lévy; нар. 1948) — французький філософ, письменник, політичний журналіст.

Бернар-Анрі Леві
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Від санкцій страждають усі — це точно. Але стабільні економіки за визначенням страждають від них менше, ніж економіка, що йде на спад[1].

  •  

В світі кожен має право претендувати на істину – це наслідок колишніх дебатів західної філософії в Греції в V столітті до нашої ери. Тоді з одного боку виступали Сократ, Платон та інші філософи, а з іншого – софісти. Всі вони були дуже хорошими мислителями, а їхнє вчення полягало в тому, щоб сказати – Сократ не має жодного права на володіння істиною. Що це тільки одна з інших правд[2].

  •  

Володимир Путін сильний лише нашими слабкостями[1].

  •  

Є відома цитата французького сучасника Орвелла: «Ніхто не знає тих несподіванок, які може для нас приховувати минуле». Ми знаходимося у ситуації, коли популістичні режими заново винаходять минуле[2].

  •  

Коли диктатура на зовнішньому фронті зустрічає сильний опір, вона відступає. Коли ж вона не зустрічає опору, вона настає і прогресує[1].

  •  

Нові технології пропонують чудову ідею – про те, що кожен із нас має абсолютно однакове право на самовираження. Це найкраща ідея у світі. Але вона перетворюється на катастрофу, коли ви отримуєте другий нюанс. Він полягає у тому, що кожен голос, кожна із пропозицій, кожне висловлене слово мають однакову вагу і вартість під егідою істини. Це абсолютно нова ідея. Ідея демократизації істини. І річ не тільки в тому, що я маю право висловлювати свої думки, а й те, що я сказав, має абсолютне право претендувати на те, щоб бути єдиною правдою[2].

  •  

Орвелл повністю мав рацію. Всі тоталітарні держави говорили так, як відомий лідер нацистів: «Правда – це те, що я кажу». Звичайно, вони це казали у більш м’якій формі[2].

  •  

Сьогодні Росія стоїть на краю безодні. У першу чергу, звичайно, у військовому плані. Але також і в економічному, і у фінансовому[1].

  •  

Україна — це серце Європи. Якщо Україну силою повернуть в радянську обойму, Європа існувати не буде. Вона духовно буде закінчена[3].

  •  

Філософська сторона кризи істини розпочалася дуже давно – десь півтора століття тому, коли з’явився філософський модернізм. Цілком можна стверджувати, що ті, хто сьогодні ставлять під сумнів правду, мають своє коріння десь у філософії Фрідріха Ніцше[2].

  •  

Якщо подивитися на ситуацію у цьому регіоні, не можеш не думати про те, що президент Росії, хто би ним не був, звичайно, є главнокомандуючим своєї країни. Але крім того він є ще й головним істориком, головним журналістом і тим, хто знаходить способи переписати та винайти заново історію минулого[2].

  •  

«1984» Джорджа Орвелла – це настільна книга тиранів. Один із найбільш ефективних інструментів тиранів – це втручатися не тільки в хід історії, а й в те, як вона викладається[2].

  •  

Напевно, немає достатнього розуміння. Європейці схильні все звалювати на Путіна і нехтувати тією величезною підтримкою, яку він має у суспільстві, нехтувати проникненням путінської ідеології вглиб російського суспільства або навпаки - тим, як російське суспільство надає сили державному апарату Росії. Європейці вочевидь недооцінюють це.[4]

  •  

Справжня диктатура ніколи не буває пануванням лише якоїсь однієї людини, яка нав’язує власну волю пасивному народові. Якщо ви хоч трохи вивчали політичну філософію, то знаєте, що так не буває. Існує реальне спілкування і реальна взаємодія між народом і його лідером, вони підживлюють, підтримують і дають сили одне одному.[4]

Примітки

ред.