Блавацький Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Блава́цький (справжнє прізвище Трач) (15 листопада 1900, Косів — 8 січня 1953, Філадельфія, США) — український актор, режисер, антрепренер.

Блавацький Володимир Іванович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Як не жаль було кидати Одесу, я все таки з нетерплячкою ждав початку сезону в Харкові, бажаючи нарешті побачити вистави "Березоля", бо ж самі тільки проби в Одесі не давали мені повного образу мистецьких досягнень передового театру України. Тому що ні "Яблуневий полон", ні "Народній Малахій" не були ще готові до постави, театр почав сезон "старими" п’єсами. Мені довелося тоді побачити п’єси: "Сава Чалий" Тобілевича в поставі Ф. Лопатинського, "Седі" Могема в поставі реж. Інкіжінова і працю того ж режісера — оперета "Мікадо" (музика Сюллівена, доповнена і перелицьована Б. Крижанівським, далі п’єсу В. Гуго "Король забавляється" в поставі реж. Тягна та "Гайдамаки" (по Шевченкові, інсценізовані Курбасом, муз. Стеценка і Глієра) і "Джіммі Гіггінза" (в сценічній переробці Л. Курбаса) в поставі Л. Курбаса». — про початок виступів у театрі "Березіль" за спогадами актора Володимира Блавацького, що були опубліковані театрознавцем Валеріаном Ревуцьким "Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

«"Гайдамаки" по Шевченкові в інсценізації Леся Курбаса з чудовою музичною ілюстрацією композитора Стеценка та Глієра мусіли полонити своєю красою кождого українського глядача. Це давня постава Курбаса, яку відновлювано т. м. традиційно в марті кождого року з нагоди Шевченківських роковин — це була мистецька перлина, яку треба було б зняти в кіно і залишити майбутнім акторським поколінням як музеальну цінність. Величним Шевченковим строфам найшов Лесь Курбас конгеніальну сценічну форму. Справжній "Березіль" і справжнього Курбаса я все ж таки побачив вперше у виставі "Джіммі Гіґґінз". Це було справді оте "нове мистецтво", те нове слово у Театрі, тут ви могли побачити наглядно, якими гігантськими кроками вперед пішов під проводом Курбаса відроджений український Театр». — про справжній "Березіль" і справжнього Курбаса за спогадами актора Володимира Блавацького, що були опубліковані театрознавцем Валеріаном Ревуцьким "Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

«З виставою "Джіммі Гіґґінз" зв’язаний мій несподіваний перший виступ на сцені "Березоля", який відбувся в доволі драматичних обставинах. Балабан, що виконував одну з головних ріль в "Джіммі Гіґґінз" виїхав на відпустку і повідомив управу театру, що з причин наглої хвороби не може вернутись в умовлений реченець та взяти участь у відновленні "Джіммі Гіґґінз". До вистави залишилося всього три дні. І нараз як грім з ясного неба доходить до мене вістка, що я маю заступити неприявного Балабана. Годі мені передати моє хвильовання: перший виступ в новому та ще й якому театрі, в новому, ще чужому мені ансамблі на непривичній для мене величезній сцені в таких умовах». — про перший виступ на сцені "Березоля" за спогадами актора Володимира Блавацького, що були опубліковані театрознавцем Валеріаном Ревуцьким "Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

«Вистава пройшла мені як у сні… До сьогоднішнього дня не розумію, яким чудом я провів тоді ролю без більшого промаху, тим більше, що ця вистава йшла без суфлєра, як зрештою всі "березільські" спектаклі. В театрі не було зовсім посади суфлєра. В кождому разі я почув після вистави багато прихильних відзивів від видніших акторів, а на другий день сам Курбас висловив мені признання, що було доволі рідким випадком в "Березолі". — Я Ви могли, — насмілився я запитати. — Олександре Степановичу, доручити мені таку важну ролю на неповних три дні перед виставою, не знаючи мене ще добре як актора, не бачучи мене ніколи на сцені. Я ж міг би був вам провалити не тільки мою ролю, але і цілу виставу. — Я знаю, — усміхнувся Курбас, — що вам в Галичині не раз приходилося в останній хвилині заступати іншого актора, мої "березільці" до того не звичні, їм треба було б найменш три тижні підготовки в такому випадку». — про оцінку виступу Курбасом за спогадами актора Володимира Блавацького, що були опубліковані театрознавцем Валеріаном Ревуцьким "Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

«Життя в тодішній столиці Радянської України стояло під знаком стихійної українізації, а українське мистецтво, зокрема, буйно процвітало. Були це, здається, найкращі роки розвитку нашої культури, росту нової, молодої, поступової української інтелігенції, по якій слід загинув, коли вдруге я опинився в умовах радянської влади в 1939 р. В колись цілковито зрусифікованому Харкові лунала скрізь на вулицях українська мова, в кождій державній установі вам відповідали українською мовою. До речі, коли ви почули від урядовця відповідь вибачливою літературною українською мовою, так це майже певно ви мали діло з урядовцем росіянином або євреєм, урядовці українці не завдавали собі труду вивчати як слід рідну мову, вони ж її "знали": засмічували її здебільшого багатьма русицизмами. Актори "Березоля" мешкали майже усі в двох гуртожитках, та мені постарала дирекція в гостиниці, в якій я увесь час мешкав. Та часто ночував я у свойого друга Крушельницького, в його мешканні в гуртожитку при Жаткінському провулку. Там жив також Курбас, і не одну ніч ми пробалакали з ним, при чому темою розмови переважно була Галичина, за якою Курбас пристрасно тужив, тож до кінця не було його запитам про знайомі місцевості». — про життя інтелігенції в Харкові під час українізації за спогадами актора Володимира Блавацького, що були опубліковані театрознавцем Валеріаном Ревуцьким "Це було справді нове мистецтво". Спогади галицького актора про "Березіль"

Про нього

	«У своїх театральних постановках Володимир Блавацький визначається із загальною естетичною платформою, в якій реалізує програму синтетичного театру та окреслює становлення символістичної сценографії». — про режисуру Володимира Блавацького Оксана РЕЗНІК ПРОБЛЕМИ СЦЕНОГРАФІЇ В РЕЖИСУРІ ВОЛОДИМИРА БЛАВАЦЬКОГО
	— Оксана РЕЗНІК