Не купуй російське!
«Не купу́й росі́йське!» або «Бойкоту́й росі́йське!» — всеукраїнська громадянська кампанія бойкоту російських товарів і іншої комерції, що виникла як реакція на торговельну експортну блокаду України з боку Російської Федерації. Кампанія розпочалась 14 серпня 2013 року із закликів у соціальних мережах, які масово поширились в інтернеті[1]. Згодом активісти провели акцію, після якої розпочали масове поширення листівок, плакатів, наліпок тощо. Кампанія втратила системний характер із початком Євромайдану в листопаді 2013 року. Однак, 2 березня 2014 року, після початку «Кримської кризи» та вторгнення в Україну російських військ, активісти оголосили про відновлення кампанії бойкоту. Засновником і організатором виступає рух «Відсіч».
Цитати
ред.Бойкот товарів російського виробництва був би ефективним інструментом, якби бізнес у Росії дійсно відчував себе відповідальним за втручання Кремля в ситуацію в Україні. Проте в Росії фактично відсутнє громадянське суспільство. Бізнес може не схвалювати або, що в нинішній ситуації виражено більш явно, підтримувати дії Кремля. Але йому не під силу вимагати від керівництва країни проведення певної політики. Тому бойкот швидше викличе роздратування і посилення агресивних настроїв із боку російського бізнесу[2]. |
|||||
— Андрій Длігач, генеральний директор групи компаній Advanter Group |
Для того щоб бойкот виконав не лише завдання нашого єднання, а й допоміг нам достукатися до росіян, ми повинні супроводити його відповідною інформаційною політикою. Росіяни повинні побачити в цій акції не нашу ненависть, а спосіб показати нашу рішучість, організованість і єдність. Вони повинні задуматися про те, чи правильно вони зробили, коли підтримали окупацію Криму і коли нагнітали істерію навколо того, що відбувається в Україні[2]. |
|||||
— Андрій Длігач, генеральний директор групи компаній Advanter Group |
Дивна річ, коли вже рік ми влаштовуємо економічний бойкот російським продуктам, наприклад, не купуємо «тихоокеанскую селедку» і з радістю їмо норвезький оселедець, виявляється, що відмовитися слухати російську попсу ми не в змозі. З'являється купа відмовок — а чи вистачить українських пісень, а чи є в нас студії звукозапису, і взагалі українська музика не така «прекрасна», як російська[3]. |
|||||
— Ірина Ванникова |
Насправді ми втратили Україну, там перестали купувати нашу косметику, мережі перестали брати, тому що це російський товар. Ми втратили ринок в 50 млн осіб, він давав 15-20% нашої виручки[4]. |
|||||
На самом деле мы потеряли Украину, там перестали покупать нашу косметику, сети перестали брать, потому что это российский товар. Мы потеряли рынок в 50 млн человек, он давал 15–20% нашей выручки[5]. | |||||
— Андрій Трубников |
Сейчас начали уже в украинские «Ашаны» поставлять, теперь на нашей косметике написано: «мейд ин Эстония». В Польшу тоже заходить будем через Эстонию, потому что Польша тоже достаточно отрицательно к нам относится, исторически так сложилось[5]. | |||||
— Андрій Трубников |
Примітки
ред.- ↑ У соцмережах українців закликають бойкотувати російські товари. Український тиждень. 15.08.2013
- ↑ а б Бойкот російських товарів: за і проти. Як вижити російським брендам, які виготовляються в Україні
- ↑ Норвезький оселедець – так! Українська музика – ні…?
- ↑ а б Російська косметика повертається в Україну під виглядом естонської
- ↑ а б Производитель косметики «Бабушки Агафьи» — РБК: «Мы чуть не разорились»