Брюс Лі

американський кіноактор (1940–1973)

Брюс Лі (1940–1973) — китайський та американський кіноактор, майстер бойових мистецтв, інструктор і актор бойового кіно, один з найвпливовіших митців бойового жанру 20-го сторіччя.

Брюс Лі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Найголовніше в бойовому мистецтві для того, щоб домогтися успіху — це регулярні тренування[1].
  • Людина, чиє заняття по життю — творчість, все робить сама. Це завжди найголовніше, навіть головніше, ніж щось стале та прийняте за норму[1].
  • Все найкраще в мистецтві — це те, що просто і доступно[1].
  • Кожна людина має сама осягнути істину, без чиєїсь допомоги. Хороший учитель же виступає в ролі прискорювача цього процесу[1].
  • Найкраще, що можна зробити замість того, щоб думати — це відчути. Це порівнянно наприклад з тим, як людина вказує пальцем на місяць: якщо вона зосередить всю свою увагу на пальці, то неодмінно не зможе повноцінно відчути і захопитися красою місяця[1].
  • Якщо людина відчуває в собі життєлюбство, то вона не повинна втрачати часу даремно, вона повинна цілком насолодитися тим, з чого влаштоване це життя[1].
  • Запальні люди ніколи не добивалися великих успіхів у житті[1].
  • Потрібно бути сердечною [людиною], але в той же час не можна допускати того, щоб люди тобою користувалися. Аналогічно — потрібно вміти постояти на своєму, але не потрібно бути жорстокою [людиною][1].
  • Те, чого не існує, неможливо приховати[1].
  • Потрібно користуватися тільки тим, у чому ми впевнені, що це дійсно приведе нас до бажаної мети. І необхідно вміти знаходити це всюди в житті[1].
  • Не можна змінити в людині таку рису характеру, як м'якосердечність[1].
  • Один з важливих чинників боротьби — це несподіванка. Навіть якщо слідувати строго за правилами, написаними в теорії, можна програти[1].
  • Всі помилки можуть бути прощені, якщо людина, що допустила їх, здатна усвідомити свою неправоту[1].
  • Я не боюся того, хто вивчає 10 000 різних ударів. Я боюся того, хто вивчає один удар 10 000 раз[1].
  •  

Неважливо, як повільно ти просуваєшся. Головне – ти не зупиняєшся[2].

Примітки

ред.