Бувайте, та дякуємо за рибу
Бувайте, та дякуємо за рибу (англ. So Long, and Thanks for all the Fish) — гумористичний науково-фантастичний роман британського письменника Дугласа Адамса. Четверта частина серії книг, відомих під загальною назвою «Путівник Галактикою». Назва роману є прощальною фразою дельфінів людству з першої книги циклу, коли ті залишали Землю перед її знищенням вогонами, щоб звільнити місце для гіперпросторового експрес-маршруту.
Цитати з роману
ред.Він засмутився, що такі речі його, виявляється, радують. Але ще через секунду зрадів, що, виявляється, здатний засмучуватися тому, що не тому зрадів[1]. |
Люди думають, що якщо сказати: «Ну це галюцинація» — все незрозуміле відразу дасть пояснення і саме себе розкладе по поличках. «Галюцинація» — це просто слово. Воно нічого не пояснює[1]. |
Якщо ми виявляємо щось нам незрозуміле, то вважаємо за краще давати подібним явищам назви, які або нам самим незрозумілі, або важко вимовляти[2]. |
Саме відвідуванням закусочних по суботах і поглинанням там бутербродів британці прагнуть спокутувати свої національні гріхи. Що це за гріхи такі, вони не знають, та й не бажають знати. Гріхи — тема слизька і краще в неї не лізти. Але які б не були ці гріхи, вони з лишком спокутуються бутербродами, які багатогрішна нація через силу змушує себе з'їдати[2]. |
Побувати в Гайд-парку літнім вечором і не відчути його чарівності може тільки той, хто проїде по ньому в машині «швидкої допомоги», з закритим простирадлом лицем[2]. |
Оскільки Управління нагляду за електроенергією постійно відключало йому світло, коли він платив за цю послугу, дуже розумно, що воно припинило свої штучки, як тільки він перестав платити[2]. |
Що ж до всегалактичного перепису, то він, як це у нас заведено, з'їв купу грошей і не повідомив нікому нічого нового — окрім того факту, що на кожного жителя Галактики припадає в середньому дві цілих чотири десятих ноги і по одній одомашненій гієні[2]. |
Див. також
ред.Примітки
ред.