Владислав Бронєвський

Влади́слав Бронє́вський (пол. Władysław Broniewski; 1897—1962) — польський поет.

Влади́слав Бронє́вський

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Варто жити й гинути варто
  за життя, що в думках зацвіло.
  Треба голову, наче прапор,
  Пронести ворогам на зло.
  
  Треба гарно вмирати, без муки,
  грізно в дула дивитись — аж ниць,
  затремтівши, впадуть падлюки,
  і замовкне гуркіт рушниць.

(«На смерть революціонера» / Пер. Дмитра Павличка // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 148)

• Він ішов з багнетом проти танка —
  тільки кров і каша-болотянка.

(«Польський солдат» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 163)

• Є кривди в нашому краю;
  не скреслять їх чужинці злісні,
  та все ж вітчизні кров свою
  дамо — дамо із серця й пісні.

(«Примкни багнет!» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 163)

• Коли прийдуть палити дім,
  твій дім, де ти живеш — вітчизну,
  коли здвигнуть гарматний грім
  і блискавку залізну,
  коли почнуть у двері бити
  прикладами несамовито,
  стань за дверми,
  зброю візьми,
  примкни багнет!
  І — в бій!
  Вперед!

(«Примкни багнет!» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 162)

• Уста затисни в мовчанні,
  слухай, чола не знижуй.
  Це — повість про дні останні
  Комуни міста Парижа.

(«Паризька комуна» / Пер. Максима Рильського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 151)

Джерела

• Антологія польської поезії. — Т. ІІ / Пер. з пол. Упоряд. Юлії Булаховської. — К.: Дніпро, 1979. — 503 с.