Возняк Тарас Степанович

Тарас Степанович Возняк (нар. 11 травня 1957 року) — український культуролог, політолог, головний редактор і засновник Незалежного культурологічного журналу «Ї», генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького. Член Українського ПЕН.

Тарас Возняк
Taras Voznyak.JPG
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

«Світ гібридних воєн» (Виступ на психіатричних читаннях «Війна. Травма. Зцілення») (2014)Редагувати

  •  

Більшість з нас живе у світі ілюзій. В ілюзії, що мир, лад і спокій – це норма. На жаль, це не так. Якщо глянути на політичну історію Європи скажімо на триста-чотириста років назад (а ми все ж таки європоцентристи), то мир, лад, спокій і благодушіє – це, швидше, виняток, ніж правило[1]. — З доповіді виголошеної на відкритті конференції «Війна. Травма. Зцілення. Міфи та реальність посттравматичного синдрому» в Українському католицькому університеті (Львів), 14 листопада 2014 року

  •  

Війна і насильство на жаль супроводжують нас завжди. Так само, як і ті травми, до яких призводять[1].

  •  

Такого розніженого світу, киселю, до якого ми звикли за останні кілька десятків років, людство ніколи не знало. Наші попередники і у фізичному сенсі були витривалішими. Але так само, здається, вони були опірніші і до психічних травм, породжених насильством. Бо жили у жорсткішому світі – світі без регуляцій[1].

  •  

Українці люблять починати історію своєї нації мало не від Трипільської культури, але політична нація – це модерне поняття. Німецький народ об’єднали. Точніше створили. Але при цьому довелося зруйнувати систему стримувань і противаг, які старосвітські монархи заклали в 1815 році у Відні[1].

  •  

Великі війни розпочинаються з малих. Тому реально Друга світова війна розпочиналася з війни в Ефіопії, Фінляндії. Зараз, після розпаду двополярного (американсько-совєтського) світу, також постійно відбуваються флангові війни – війна в Грузії, війна в секторі Газа, війна в Сирії, а тепер уже і в Україні[1].

  •  

Сьогодні світ нагадує трикутник: США – ЄС – Китай.
Війна, яка зараз йде в Україні, – вписана у цей напружений динамічний трикутник.
Ми часто не бачимо контексту, говоримо, що винними у цій війні є росіяни чи божевільний Путін.
При цьому не розуміємо, що в світі є й об’єктивні процеси, які не залежать ні від групового божевілля росіян, ні від персональних девіацій Путіна[1].

  •  

Не маймо ілюзій. Френсіс Фукуяма писав, що історія кривавих допостмодерних війн завершилася – тобто завершилася історія, яку ми завжди подавали як історію війн. На жаль, він помилився[1].

ПриміткиРедагувати