Війна на сході України

російсько-український збройний конфлікт, що триває з 2014 року

Війна на сході України — збройний конфлікт на території Донецької та Луганської областей між збройними формуваннями сепаратистів Донецької і Луганської «народних республік», яких підтримує армія Росії, та українськими військами й правоохоронцями. Складова частина російсько-української війни.

Вікіпедія
Вікіпедія
Озброєні люди перед входом до міської ради Слов'янська

Цитати

ред.

З українського боку (країна-жертва)

ред.
  •  

Війна на Донбасі – це тільки одне коліщатко, це як війна в Ефіопії у 1930-х роках. Її місце можна зрозуміти коли співставити з іншим війнами: в Грузії, Газі, Сирії, Курдистані. Наш східний фронт – це маленька частина великого протистояння, загострення якого нам, напевно, ще слід тільки чекати[1]. — З доповіді виголошеної на відкритті конференції «Війна. Травма. Зцілення. Міфи та реальність посттравматичного синдрому» в Українському католицькому університеті (Львів), 14 листопада 2014 року

  Тарас Возняк
  •  

Громадянська війна — це коли громадяни воюють зі своїми громадянами. А в Україні громадяни захищають свою країну від мертвого СРСР і РФ.[2]

 

Гражданская война — это когда граждане воюют со своими гражданами. А в Украине граждане защищают свою страну от граждан мертвого СССР и РФ.

  Каша Сальцова, 19 серпня 2014
  •  

Від кого залежить мир? Від двох людей: від Бога і Путіна, але Бога немає, значить від Путіна.[3]

  Леонід Кучма, 12 вересня 2014
  •  

Мінські домовленості однаковою мірою неможливо виконати та неможливо не виконати.[4]

  Богдан Яременко, український дипломат, 2015
  •  

Ми багато сміялись з російських журналістів, звинувачуючи їх у пропаганді, але самі захотіли стати їх маленькою копією: всі ці сюжети про «терористичні війська», про «наших героїв», істеричні сюжети 1+1.[5]

  Анастасія Станко, українська журналістка, грудень 2015
  •  

Влада інколи теж помиляється. Віктор Янукович проводив АТО проти «терористів» 18 лютого, але це не означає, що журналісти мали назвати так всіх людей. Кожен з нас розуміє, що не йдеться про тероризм ЛНР і ДНР, а про людей, які хочуть відділитися. Це вже інше питання: допомагає їм Росія чи ні. Але це не тероризм. Тероризм — це те, що сталось в Парижі. Людина має право на слово «загинула». А не «ліквідована». Ми розуміємо, що вбиті — це точно люди.[5]

  Анастасія Станко, українська журналістка, грудень 2015
  •  

Інформація Генштабу сприймається як істина. Ніхто не намагається подзвонити військовим на позиції, або мешканцям і запитати: «вас обстрілювали, чи ні?» Скільки разів применшувалися втрати під час серйозних військових конфліктів, а журналісти перевіряли інформацію і доводили, що втрати більші. А тепер інформацію про обстріли не перевіряють. Якщо вам одна сторона каже, що світить сонце, а інша, що падає дощ — треба вийти на вулицю. Ми намагаємось їхати на місце подій, але якщо немає можливості, я дзвоню в Донецьк місцевому журналісту і запитую про ситуацію.[5]

  Анастасія Станко, українська журналістка, грудень 2015
  •  

Росія хоче, щоб ми взяли до себе дві сепаратистські квазіреспубліки і фактично їх узаконили. Для нас це категорично неприйнятно. Ми готові взяти території, де будуть проведені місцеві вибори, і в цих рамках будуть демонтовані так звані «ДНР» і «ЛНР». Але це треба прописати в Мінських угодах, де квазіреспубліки не згадуються.[5]

  Володимир Фесенко, український політолог, вересень 2016
  •  

Кому вигідна ситуація воєнного конфлікту в Україні? Звичайно США.[6]

  Олена Бондаренко, народний депутат України минулих скликань
  •  

А свідки Єгови? Вони не йдуть в армію, бо їм не дозволяє їхня релігія. І ми їх захищаємо?.. А інші діти лягають трупами, захищаючи Україну, у якій іде війна, вони ж захищають і цих «свідків». Для них існують тільки вони, свідки Єгови, а все інше їм по цимбалах. Оце спільнота, яка має вижити, а решта хай гине.[7]

  Юрій Винничук
  •  

Нас обстрілювали важкою артилерією, «градами». І ось, сидячи в підвалі, щоб не збожеволіти від страху, я почала писати звичайні історії свого життя та моїх сусідів. Одного разу мені почали відповідати, і утворилася так би мовити молитва-перекличка. Молилися своїми словами православні й католики, баптисти та єговісти. І слова «Свердловка — тримайся!» — теж були частиною цієї молитви.[8]

  Олена Степова
  •  

Я ніколи не чув, щоб на російсько-українській війні на Донбасі когось убили за російську мову, натомість є факти вбивства, звірячого побиття, каліцтва за українську мову й ідентичність. Є середньовічні факти спалення українських книжок в окупованих Криму і Донбасі[9].

  Юрій Шевчук

З російського боку (країна-агресор)

ред.
  •  

Цю війну розпочато не 24 серпня 2014, коли батальйонно-тактичні групи регулярних російських військ перетнули міжнародно визнаний російсько-український кордон і вдерлися на територію України. її розпочато не в ніч проти 7 квітня 2014, коли диверсійні групи спецпризначення ГРУ почали захоплення адміністративних будівель у містах Східного Донбасу. Її розпочато не в ніч проти 27 лютого 2014, коли група російського спецпризначення захопила будівлю Верховної Ради в Сімферополі.

Путінська війна проти України, яка з кожним днем ризикує перетворитися в набагато масштабнішу війну в Європі та світі, розпочалась 27 липня 2013. Цього дня Володимир Путін оголосив про де-факто початок війни проти України, виступивши в Києві на конференції «Православно-слов'янські цінності — основа цивілізаційного вибору України». У цій промові він уперше публічно назвав російську, українську і білоруський народи «єдиним народом» і оприлюднив мета того, що він скромно назвав «майбутньою роботою», — об'єднання Росії та України в рамках однієї держави.

У тому самому виступі разом із формулюванням стратегічної мети війни Путін зробив прямий випад проти суверенної України, що виключає будь-яку двозначність, де-факто відмовивши Україні в існуванні її державності. Путін застосував стосовно назви сусідньої країни (Україна) не прийменник «в», який традиційно використовують у російській мові стосовно незалежних держав, а прийменник «на». На перший погляд, така заміна у використанні прийменників — з «в» на «на» — може здатися незначною деталлю, що не заслуговує на спеціальну увагу. Однак це не так. В. Путін винятково серйозно ставиться до такого роду «деталей». Протягом усього часу свого знаходження на вищих державних постах в Росії (до 27 липня 2013) Путін у своїх офіційних промовах використовував виключно правильну граматичну форму російської мови — «в Україні». […] Відтоді — з вечора 27 липня 2013 року — Путін з назвою держави «Україна» використовує лише неправильну граматичну форму «на Україні».[10]

 

Эта война была начата не 24 августа 2014 г., когда батальонно-тактические группы регулярных российских войск пересекли международно признанную российско-украинскую границу и вторглись на территорию Украины. Она была начата не в ночь с 6 на 7 апреля 2014 г., когда диверсионные группы спецназа ГРУ начали захваты административных зданий в городах Восточного Донбасса. Она была начата не в ночь с 26 на 27 февраля 2014 г., когда группа российского спецназа захватила здание Верховной Рады в Симферополе.

Путинская война против Украины, с каждым днем рискующая превратиться в гораздо более масштабную войну в Европе и мире, была начата 27 июля 2013 года В этот день Владимир Путин объявил о де-факто начале войны против Украины, выступив в Киеве на конференции «Православно-славянские ценности — основа цивилизационного выбора Украины». В этой речи он впервые публично назвал русский, украинский и белорусский народы единым народом и обнародовал цель того, что он скромно назвал предстоящей работой, — объединение России и Украины в рамках одного государства.

В том же выступлении наряду с формулировкой стратегической цели войны Путин сделал прямой, исключающий любую двусмысленность, выпад против суверенной Украины, де-факто отказав ей в наличии у нее государственности. Путин применил по отношению к названию соседней страны (Украина) не предлог «в», традиционно используемый в русском языке по отношению к независимым государствам, а предлог «на»… На первый взгляд, такая замена в использовании предлогов — с «в» на «на» — может показаться незначительной деталью, не заслуживающей специального внимания. Однако это не так. В.Путин исключительно серьезно относится к такого рода «деталям». В течение всего времени своего нахождения на высших государственных постах в России (до 27 июля 2013 г.) Путин в своей официальной речи использовал исключительно правильную грамматическую форму русского языа — «в Украине». […] С тех пор — с вечера 27 июля 2013 года — Путин с названием государства «Украина» использует лишь неверную грамматическую форму «на Украине».

  Андрій Ілларіонов, 11 лютого 2015
  •  

Яка може бути федералізація в країні, яка захищає свою територіальну цілісність і незалежність? Ніколи в історії ніхто ніяких федералізацій у таких умовах не проводив і проводити не буде. Повинні бути дійсно враховані інтереси жителів Донецької і Луганської областей, а не груп, які називають себе ДНР і ЛНР.[11]

 

Какая может быть федерализация в стране, которая защищает свою территориальную целостность и независимость? Никогда в истории никто никаких федерализаций в таких условиях не проводил и проводить не будет. Должны быть действительно учтены интересы жителей Донецкой и Луганской областей, а не групп, называющих себя ДНР и ЛНР.

  Віктор Мироненко, російський історик, 12 лютого 2015

Міжнародна оптика

ред.
  •  

Те, що відбувається в Україні, недопустимо; сильніша країна спочатку займає частину слабшої, а пізніше фінансує диверсійну діяльність, пояснюючи це етнічними проблемами, яких не існує. Ви знаєте, що як у Криму, так і на Сході України всі розмовляють російською. ЗМІ російськомовні. І дотепер там не було жодних етнічних проблем.

Це стара історія. Це наче дивитися оперу, лібрето якої досконально відоме. Це абсолютно неприйнятно, тому що в Європі немає жодної країни, на території якої не жили б національні меншини... Якщо почнемо змінювати межі, пояснюючи це бажанням їх захистити, то повернемося до пекла XX століття.

 

Well, what's happening in Ukraine is unacceptable, a more powerful nation is first taking problems away from a less powerful country. And now financing subversion, using the pretext of ethnic problems, which are non-existent, you know, both in Crimea and in East Ukraine, everybody speaks Russian. The media are Russian. And until now, there were no ethnic problems there.

So it's an old story. It's like watching an opera whose libretto is known in advance. And it's completely unacceptable because, in Europe, there isn't a country that doesn't have national minorities. And if we started changing borders on the pretext of protecting them, we would be back to the hell of the 20th century. [12]

  Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, 11 квітня 2014
  •  

Путін зупиниться там, де дозволить Україна. Тому Київ має взяти справи у свої руки і сам вирішувати, коли почне боротися за територіальну цілісність країни і які засоби він використовуватиме.[13]

  Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, 13 квітня 2014

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Світ гібридних воєн. Тарас Возняк
  2. kashasaltsova (twitter.com, 19.08.2014)
  3. Кучма пропонує ввести на українсько-російський кордон миротворців ООН (pravda.com.ua, 12.09.2014)
  4. Яременко Богдан. Місія здійсненна // Світ у 2016. — Київ: ЗД "Бліц-Прінт", 2016. — без ном. — С. 130-131.
  5. а б в г Анастасія Станко: Людина має право на слово «загинула», а не «ліквідована» // Надія Швадчак для «Телекритики», 09.12.2015, 12:12
  6. Бондаренко: Кому вигідна ситуація воєнного конфлікту в Україні? Звичайно США. НАШ 30.10 на YouTube
  7. Корнелюк І. Юрій Винничук: «Національна ідея спрацювала саме тепер» // Український тиждень. — 2017. — №20 (496). — 19—25 травня. — С. 45
  8. Особова О. Блогер Олена Степова: «Люди, які проклинали й запевняли, що російських військових в Україні немає, почали просити: допоможи знайти сина» // Урядовий кур'єр. — 2014. — №237 (5366). — 19 грудня. — С. 8
  9. Мовознавець Юрій Шевчук: В Україні триває небачена русифікація, що межує з расизмом
  10. Андрей Илларионов. Когда была начата и когда будет закончена эта война?. Архів оригіналу за 2015-02-13. Процитовано 2015-02-13.
  11. Эксперт: Не может быть федерализации в стране, которая защищает территориальную целостность. Архів оригіналу за 2015-02-13. Процитовано 2015-02-13.
  12. More Uprisings in Ukraine; Jailed Journalist's Parents Speak; Imagine a World (CNN, 11.04.2014)
  13. Туск: Путін зупиниться там, де дозволить Україна (Українська правда, 13.04.2014)