Голобородько Володимир Ілліч

Володимир Ілліч Голобородько (нар. 1940) — український журналіст, письменник-сатирик, афорист.

Володимир Голобородько

Стаття у Вікіпедії

Цитати

• Афоризм — це добре відредагований роман
• Афоризм має перевагу над романом: його завжди дочитують до кінця.
• Мовчання нестерпне, коли за нього отримуєш копійки.
• Принципова критика з усіх боків — це вже цькування.
• Письменник стає великим, коли на ньому починають добре заробляти.
• Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
• Мистецтво має сенс, якщо воно правдивіше за дійсність.
• Слабка сатира — це наклеп на дійсність.
• Якщо заповідей і законів не дотримуються, значить, вони гуманні.
• Усталена думка відгонить болотом.
• Виняток — правило, яке жде свого часу.
• У взаємовикриттях народжується істина.
• Гріх — турбота про сучасне, спокута — про майбутнє.
• Коли немає нічого святого, то й людина може стати Богом.
• Всі ми атеїсти щодо чужих Богів.
• Заборони релігію — опіумом стане наука.
• Егоїзм заважає людині піклуватися про себе розумно.
• Брехня повсякденна втрачає свою святковість.
• Не муч інших своїми успіхами.
• За доброго батога і пряники не потрібні.
• Найкраще від усіх у неволі розмножуються люди.
• Рідну землю любимо за те, що в ній зарито стільки талантів!
• В СРСР найшвидша черга — кулеметна.
• Як війна шаліє, то закон німіє.
• Коли Рим не мав можливості воювати, він щиро боровся за мир.
• І один у полі воїн, якщо захищає рідне поле.
• Коли любиш Батьківщину, влада не має великого значення.
• Скромна людина завжди змусить себе похвалити.
• Не затягуй узи дружби.
• Краще раз сказати правду, ніж до неї закликати.
• Коли діти гідні своїх батьків, немає поступу.
• У жодній революції молодь не бере такої активної участі, як у сексуальній.
• Якщо людина — цар природи, то звірі — за республіку.
• Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач.
• Чим ледачіша людина, тим більше її праця схожа на подвиг.
• Найбільше вільних місць — для подвигу.
• Йому так мало платили, що він мусив бути свідомим.
• Геній — це маяк, котрий світить нащадкам тих, для кого був більмом на оці.
• Похвали людину за її спиною — і вона повернеться до тебе обличчям.
• Бути цензором означає відсіювати розумне, добре, вічне.
• Той, хто ворог собі, особливо небезпечний для інших.
• Якщо тебе ударили по одній щоці, підстав другу й щелепа стане на місце.
• Щоб керувати країною дурнів, треба бути хоча б трішки придуркуватим.
• Щоб підняти того, хто низько впав, спершу ставлять його на коліна.
• Чим більше турбуємося про тварин, тим вони смачніші.
• По чистій совісті кожному приємно потоптатись.
• Дурневі можна дати тільки одну пораду: стати ще дурнішим.
• Скромно вбраний дурень здається розумнішим.
• Чесний замість багатства наживає ворогів.
• Найбагатший той, хто володіє рідною мовою.
• Мрія високопоставленої жінки: ще вище лягти…
• Солодка брехня позбавляє людину надії.
• Комуністи! Любіть Україну, вона ще майже радянська!
• Без добрих намірів дорога до пекла залишається не вимощеною.
• Бідні кращі за багатих: менше вкрали.
• Смертну кару скасовують для того, щоб люди могли спокійніше вбивати один одного.
• Не пий більше, ніж дозволяє тобі талант!
• Манна небесна впаде, якщо шанувати небо.
• Завойовник знущається з підкореного народу, а підкорений — з себе.
• Хочеш стати безсмертним — дбай про безсмертя рідного народу.
• Будь-яке зачаття непорочне, якщо народжується добра людина.
• Платон — мені друг, а істина відносна.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001