Віктор Гюго

французький письменник, поет, драматург
(Перенаправлено з Віктор Гюґо)

Вікто́р Гюґо́ (1802–1885) — французький письменник.

Віктор Гюґо
Victor Hugo.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


ЦитатиРедагувати

БРедагувати

  •  

Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею.

  •  

Бути святим – виняток; бути справедливим – правило. Робіть помилки, падайте, грішіть, але будьте справедливі.[1]

ВРедагувати

  •  

В біді не можна піддаватися паніці, біді треба дивитися прямо в обличчя; це обов’язок кожного, якщо тільки він не дурень.[1]

  •  

Велич народу не вимірюється його чисельністю, як велич людини не вимірюється його зростом; єдиною мірою служить його розумовий розвиток і його моральний рівень.[2]

  •  

Великі світу цього стають тим, чим їм хочеться бути, малі — чим можуть.

  •  

Великі люди зникають, але не розсипаються на тлін.

  •  

Вічність підкоряється людині у значно більшій мірі, ніж уявляють.

ГРедагувати

  •  

Гордість — ахіллесова п'ята усіх героїв.

ДРедагувати

  •  

Діаманти в грязі не тануть.[1]

  •  

Де жінки в пошані, там боги задоволені; де жінок зневажають, там марно закликати до божества.[1]

  •  

Доблесть сильніша від тирана.

  •  

До всіх людських вчинків можна ставитися двояко: за що таврують одного, за те іншого вінчають лавром.[1]

  •  

Доля ніколи не відчиняє одних дверей, не зачинивши перш інший.[1]

  •  

Душі прислужників не терплять упертих.

ЖРедагувати

  •  

Життя — квітка, кохання — мед з неї.[3]

  •  

Життя, позбавлена ніжності і любові, не що інше, як неживий крикливий і скрипучий механізм.[1]

ЗРедагувати

  •  

Заздрісник, виправдовуючи себе, плутає свою образу із суспільним злом.

  •  

Застосування будь-якого закону зустрічає вже знайомі труднощі.

  •  

Звісно, необхідно, щоб народ платив, та служив, і він мусить цим задовольнятися. Йому надана можливість брати участь у політиці: з його надр виходять дві основні сили держави — армія і бюджет.

  •  

Згустіть усі мрії — і ви отримаєте дійсність[4].

КРедагувати

  •  

Кожна ненависть сильна вже тим, що вона ненависть.

  •  

Коли злість у захваті — це називається заздрістю.

  •  

Коли людиною володіє одна думка, він знаходить її в усьому.[1]

  •  

Кохання не знає середини – воно або губить, або рятує.[1]

ЛРедагувати

  •  

Людський розум має три ключі, які все відчиняють: знання, думка, уява — у цьому все.

  •  

Людям не вистачає не сили, а волі.

МРедагувати

  •  

Марне витрачання сил до лиця лише богам: обвал гори інколи закінчується тим, що нора крота змінює своє місце.

  •  

Марнославство завжди переслідує спустошення і ганьба.

  •  

Марнославство — страшна сила, що діє всередині нас і, водночас, проти нас.

  •  

Мені до вподоби бути відомим — це щастя; але я хочу бути корисним — це обов'язок.

  •  

Ми народжуємося з криком, вмираємо зі стогоном. Залишається тільки жити зі сміхом.[1]

  •  

Можна байдуже ставитися до ножових ударів ворога, але болісний шпильковий укол близької людини…[1]

  •  

Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних.

НРедагувати

  •  

Навіть зміна поколінь — ніщо інше, як дихання вічності.

  •  

Надія була б найбільшою силою людської душі, якби не існувало відчаю[5].

  •  

Найбільш ница і жахлива істота — заздрісник.

  •  

Найбільше в житті щастя – це впевненість в тому, що нас люблять, люблять за те, що ми такі, якими ми є, або не дивлячись на те, що ми такі, якими ми є.[1]

  •  

Народ інстинктивно бере під захист усе, на що направлений суворий перст влади.

  •  

Ніхто не стежить за вчинками інших так ревниво, як ті, кого ці вчинки стосуються найменше.[1]

  •  

Нічого не перебільшувати — ось правило мудрого.

  •  

Ніщо так не сприяє творенню майбутнього, як сміливі мрії. Сьогодні утопія, завтра — плоть і кров[6].

ОРедагувати

  •  

Океан руйнує нас своїми краплями.

ПРедагувати

  •  

Перш за все люди поспішають виявити невдячність.

  •  

Перша ознака справжньої любові у чоловіків – несміливість, у жінки – сміливість.

  •  

Погані думки – самогубство душі.[1]

  •  

Померти – це нічого; жахливо – не жити.[1]

  •  

Популярність — слава, яка розмінюється на мідяки[7].

  •  

Презирство — це ляпас на відстані.

  •  

При дворі можна влаштуватися у два способи: на захмарних висотах — тоді на вас чекає величність, або в багнюці — тоді у ваших руках сила.

РРедагувати

  •  

Рай багатих створений з пекла бідних …[1]

  •  

Розум багатіє від того, що він отримує. Серце – від того, що воно віддає.[1]

  •  

Розум і фантазія рівні й однаково необхідні.

  •  

Розширення прав спричинює збільшення обов’язків.

СРедагувати

  •  

Свобода громадянина закінчується там, де починається свобода іншого[8]. — З роману «Дев'яносто третій рік»

  •  

Сміливе підглядання — хоробрість боягузів.

  •  

Сорок – старість молодості; п’ятдесят – молодість старості.[1]

  •  

Справжня добропорядність — це розважливість.

  •  

Справжня нерівність в шлюбі – це нерівність душ.[1]

ТРедагувати

  •  

Тваринний егоїзм — суть заздрісника.

УРедагувати

  •  

У кожної людини три характери: той, який йому приписують, той, який він сам собі приписує, і, нарешті, той, який є в дійсності.[1]

  •  

У провидіння є своя мета: воно нагороджує гідного.

  •  

Усі ми сліпі. Сліпий скнара — він бачить золото, але не бачить багатства. Сліпий марнотратник — він бачить початок і не бачить кінця. Сліпа кокетуха — вона не бачить своїх зморшок. Сліпий учений — він не бачить власної неосвіченості. Чесна людина сліпа — вона не бачить злодія. Злодій сліпий — він не бачить Бога. Бог також сліпий — у день, коли він створив світ, він не помітив, що в його творіння прослизнув Диявол.

  •  

Уявіть лишень, щоб країною керували її громадяни! Громадяни — це віжки, а віжки — не кучер. Вирішувати питання управління голосуванням — це наче плисти з волі вітру.

ЦРедагувати

  •  

Ціна допомоги визначається ціною жертви.

ЩРедагувати

  •  

Щоб бути щасливим, недостатньо володіти щастям, потрібно заслуговувати на нього.

ЯРедагувати

  •  

Як надмір масла гасить вогонь, так надлишок почуттів гасить думку.

  •  

Якщо ви хочете бути сильним, будьте непомітним.

  •  

Якщо людина може сказати, що таке любов, значить, вона нікого не любила.[1]

  •  

Я спокійно ставлюся до ножових ударів ворога, але мені болісна шпилькова колька друга.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 42-44.
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6