Розум
Ро́зум (лат. ratio; дав.-гр. ὁ νοῦς) — філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки.
Цитати
ред.- Усе, що ми знаємо, знаємо розумом; тому ніяке чуття не є знанням.[1] (Августин Блаженний)
- Концепція, за якою людина свідомо будує свою цивілізацію, випливає з помилкового інтелектуалізму, за яким людський розум відособлений від природи і набуває знань і здатності мислити незалежно від досвіду. Але зростання людського розуму є частиною росту цивілізації; це стан цивілізації в будь-який момент, який визначає межі і можливості людських цілей та цінностей..[2] ([[Фрідріх Гаєк]])
- Гнучкість розуму може замінити красу. (Стендаль)
- Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів. (Притчі Соломона (гл. 23, ст. 12))
- Найбільше багатство — розум. (Алі ібн Абу Таліб)
- Освіта розуму не додає. (Олександр Солженіцин)
Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, геній — це дар винаходити нове.[3] |
|||||
— Антуан де Рівароль |
— Антуан де Рівароль |
Розумні люди люблять все, що носить на собі печатку розуму, як ласуни люблять солодощі, а кокетки — лестощі.[3] |
|||||
— Антуан де Рівароль |
Герцог робить свою дружину герцогинею, а розумна людина не зробить її розумною жінкою.[3] |
|||||
— Антуан де Рівароль |
— Григорій Горін |
Розум не є свобідний, коли наглядно бачить правду предмету. З тієї хвилини, як пізнає, що річ мається (два рази два є чотири), конечно видає осуд і дає свою згоду на правду[5]. |
|||||
— Йосип (Сліпий) |
Ми охочіше віримо в істинність речей, яким віддаємо перевагу. Розум відкидає важке – бо не має терпіння вести дослідження далі; тверезе – бо воно неволить надію; незбагненне в природі – бо має забобони; світло досвіду – бо має гординю і зневагу до нього; парадоксальне – бо піддається думці загалу. Немає числа способам, яким пристрасті плямують і псують розум.[6] |
|||||
— Френсіс Бекон |
Як мало місця відведено розумові – тісний закуток голови, а решту тіла віддано пристрастям. До того ж розумові протиставлено двох несамовитих тиранів. Перший – гнів, що займа верх грудної клітки і тримає, мов у в’язниці, навіть саме джерело життя – серце. Другий тиран – хтивість, яка має широку владу над людиною. Про те, що розум не дуже впливає на ці дві нечисті сили, досить виразно показує щоденне життя людей. Хай розум кричить, хоч лусне, про правила і норми моралі, - супостати, зв’язавши цареві руки й ноги, дають такого прочухана, що він украй виснажений, кінець кінцем з усім згоджується[7]. |
|||||
— Еразм Роттердамський |
Розумний в гору не піде, розумний гору обійде. — Алегорично: не варто йти напролом, краще пошукати обхідні, більш доступні шляхи. |
|||||
Умный в горы не пойдет. Умный гору обойдет | |||||
— Сергій Михалков «Происшествие в горах» (1938)[8] |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
Немає нічого складнішого за людський розум. |
|||||
— Френк Герберт, «Єретики Дюни» |
Примітки
ред.- ↑ Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 240
- ↑ [[#CITEREFКонституція_свободи2002|Конституція свободи, 2002]], с. 32
- ↑ а б в г Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5
- ↑ «Дім, який побудував Свіфт»
- ↑ Йосип Сліпий «Віра і наука»
- ↑ Френсіс Бекон / Карл Саган / Світ, повний демонів. Наука як свічка у пітьмі – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018 р. с. 180
- ↑ Похвала глупоті. – К.: Основи, 1993р. ст.27
- ↑ Умный в гору не пойдет, / Умный гору обойдет (рос.)
- ↑ а б в Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 5, 51.
- ↑ Губерначук С.Г. Розсипане золото літер – збірка роздумів, цитат, віршів. – Київ: Тропеа, 2023. – 210 c. – С. 21.
- ↑ а б Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 8, 195.
Джерела
ред.- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
- Крилаті вирази вислови цитати Про розум, знання та переконання