Галібаренко Наталія Миколаївна

українська політична діячка, дипломатка

Галібаренко Наталія Миколаївна (народилась 12 травня 1978 року, Київ, УРСР) — українська політична діячка, дипломатка. Голова Місії України при НАТО з 30 липня 2021 року.

Галібаренко Наталія Миколаївна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про призначення на посаду ред.

  •  

Я сприймаю це призначення як честь для мене, як визнання того, що я зробила певний внесок і в розвиток дипломатичної служби. Звичайно, я буду рада тут працювати.[1]

  •  

Скажу зразу, що мені багато в чому пощастило з країною, тому що, на відміну від деяких моїх колег у європейських країнах, які змушені майже щодня доводити інформацію про реальну ситуацію в Україні, наприклад, про російську агресію проти нас, я тут перебуваю в країні, яка сама розуміє реальний стан справ. Розуміє, хто агресор, хто жертва, розуміє, що Україна здійснює важливі реформи і що їй потрібна підтримка, тому що за один день реформи не робляться, і країна не зміниться за один день.[1]

  •  

Моє завдання і моя ідея - в тому, щоби під час прийдешнього року в ході візитів, культурних заходів, можливо, інвестиційного форуму, який ми будемо готувати спільно з урядом Великої Британії, розказати про те, що зараз реально робиться в Україні. Тому що заходів, реформ відбувається багато. Є певний дефіцит, можливо, розуміння, брак бачення того, до чого ці реформи призводять, яка внутрішня логіка керує цими реформами.[1]

Цитати про війну рф та України ред.

  •  

Ми не придумуємо власну "картинку" на противагу російській пропаганді. Ми просто говоримо правду про те, що відбувається в Україні.[1]

  •  

Проблема не в російському народі - проблема в російській політиці, в тій агресивній політиці, яка нав'язується Україні.[1]

  •  

Після того, як стався цей інцидент (атака кораблів), я одразу повідомила британським колегам про це. Мені пощастило особисто поспілкуватись із міністром закордонних справ Джеремі Гантом з цього приводу. Він дуже жорстко висловився, щодо цього. Сказав, що Об’єднане Королівство не тільки засуджує російську агресію в Азовському морю, але й нагадує про невизнання анексії Криму та про підтримку України у боротьби із діями Росії на Донбасі.[2]

Цитати про НАТО ред.

  •  

Роки збройного протистояння з Російською Федерацією навчили нас важливим урокам, і один з них – це ставка на власні сили. Під час контактів із колегами по НАТО я завжди чітко говорю, що Україна не залякана, немає паніки або смутку. Бо сьогодні ми набагато сильніші: маємо високо боєздатну армію, яка готова захищати країну. Але це не означає, що нам потрібна війна. І це не означає, що Захід може спокійно спостерігати за ситуацією та радіти, що Україна може сама за себе постояти.[3]

  •  

Альянс обрав чітку лінію – зберігати єдність перед російською загрозою, дотримуватися спільної позиції у заходах у відповідь на порушення суверенітету та територіальної цілісності України.[3]

  •  

Як відомо, НАТО – це військово-політичний союз. Альянс не запроваджує санкцій і не має власних збройних сил. Він не може надавати Україні пряму збройну підтримку. Але НАТО є важливим майданчиком для досягнення консенсусу серед держав-членів Альянсу щодо скоординованих дій на підтримку України, включаючи санкційний тиск на Росію.[3]

  •  

За роки війни в українців сформувався стійкий імунітет до різного роду закидів з боку РФ. Вимога провести в Європі нові червоні лінії та не допустити розширення НАТО на схід – черговий пункт у російській методичці «страшилок» про НАТО.[3]

  •  

Здійснивши агресію проти України, Росія позбавила себе будь-якого морального права давати нам поради, не кажучи про ультиматуми. Аналогічну позицію чітко озвучив генеральний секретар НАТО, який заявив, що майбутнє членство України в Альянсі – це питання політичної волі 30 держав-членів НАТО та України, і жодна третя сторона не має права на це впливати.[3]

  •  

Майбутнє відносин між Україною і НАТО – це політичне рішення, яке ухвалюватиметься 30-ма державами-членами Альянсу та Україною. Не буду приховувати: наразі серед союзників немає консенсусу щодо надання Україні ПДЧ. Серед причин, у тому числі, – побоювання ескалації з боку Росії.[3]

  •  

НАТО завжди декларувало політику «відкритих дверей» для України в разі бажання і готовності. З точки зору об’єктивних реалій ми обрали оптимальний на сьогодні шлях – досягнення сектором безпеки і оборони стандартів країни-члена НАТО до 2020 року. Уряд Великої Британії готовий нас підтримати у цьому.[2]

Цитати щодо боротьби проти коронавірусу ред.

  •  

Основна тактика Сполученого Королівства в боротьбі проти коронавірусу звелася до гасла «Громадяни, залишайтеся вдома!». Порівняно з Україною британською владою менший акцент робиться на необхідності носіння захисних масок, але більше наголошується на зберіганні безпечної відстані у два метри. Я не думаю, що в цьому контексті варто спекулювати критикою дій урядів – кожна ситуація є унікальною, адже кожна держава має власну систему охорони здоров’я і вживає різних заходів для встановлення контролю над хворобою.[2]

Цитати про Україну ред.

  •  

Про Україну знають багато, і цьому сприяло, зокрема, і те, що ми проводили «Євробачення» і фінал Ліги чемпіонів. Тобто такі речі дуже поширюють розуміння про Україну. Хоча, знову ж таки, мушу визнати, що більшість асоціацій, звичайно, – це те, що в нас є війна з Росією. Дуже багато пересічних людей реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна». Така, на жаль, реальність. З іншого боку, усвідомлення того, що в нас є війна з Росією, а не громадянська війна, я все одно вважаю позитивом, тому що в деяких європейських країнах навіть це сприймається неоднозначно.[2]

  •  

Дуже багато пересічних людей в Об'єднаному Королівстві реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна».[2]

Джерела ред.

Примітки ред.