Гей, нові Колумби й Магеллани (вірш)
«Гей, нові Колумби й Магеллани» — це вірш Василя Симоненка, написаний 15 жовтня 1962 року[1].
Цитати
ред.- Гей, нові Колумби й Магеллани,
- Напнемо вітрила наших мрій!
- Бухту спокою облизує прибій.
- Як нам помістити у корито
- Наші сподівання молоді?
- Мрійництво! Жаго моя! Живи!
- В океані рідного народу
- Відкривай духовні острови!
- Україно! Доки жити буду,
- Доти відкриватиму тебе.
- Мріяти й шукати, доки жити[2].
Примітки
ред.