Говард Шор

Го́вард Ле́слі Шор (англ. Howard Leslie Shore; нар. 18 жовтня 1946, Торонто) — канадський композитор, найбільш відомий своєю музикою для фільмів. Він написав музику для 40 фільмів, з-поміж яких найбільшої слави набули його праці для трилогії «Володар перснів», які було оцінено трьома «Оскарами».

Говард Шор

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Володар перснів» вважається найскладнішим світом фантазій, який коли-небудь був створений. Джон Р.Р. Толкін показує вам дуалістичність: не тільки Лоріен, але й Рівенделл, і світ людей із Рованом і Ґондором. Ви маєте розуміти різницю між культурами, тому музика має забезпечити чіткість оповіді для аудиторії. І це складна історія, тож можна показати, до якої культури належить меч, до якої історії належить історичний факт. Насправді було зрозуміло, що треба використовувати лейтмотив для вираження складних ідей.

Звук, який я найбільше ненавиджу, буде статичним. Або це дуже погана гра на синтезаторі. Я використовую електронну техніку роками, починаючи з ранніх фільмів Девіда Кронеберга. Синтезаторами я користувався роками. Є чудові мелодії, зіграні на них. Мова радше про їхнє використання у тривіальний спосіб. Мене це ніколи не цікавило. Звучання мусить бути багатошаровим і правильно спродюсованим.

Мені подобається працювати із симфонічним оркестром. Я люблю використовувати оркестр як інструмент. Мені подобається працювати з голосами та хорами.

Мистецтво створення фільмів включає музику з усього світу, усіх типів культур, усіх видів музики.

Похмуріші теми пробуджували в мені музичний інтерес. Вони також дозволили мені використовувати студію звукозапису та технології такими способами, які цікавили мене.

Я дорослішав у 1950-х роках. У цей час звичайною справою було ходити на суботні сеанси пополудні, де ми дивилися два-три вестерни або науково-фантастичний фільм у кінотеатрі, заповненому дітьми. Тож, це був мій перший досвід. Саундтрек, який я згадую вперше – в епічних «Десятьох заповідях». Саундтрек Елмера Бернстайна, звісно, був чудовим. І він, як мені здається, вплинув на мене.

Я пишу музику так, як це робили у XIX столітті. Я створюю свою композицію контрапунктом, гармонійно олівцем на папері. А потім я перейшов до цифрових технологій для роботи з фільмами.

Я ріс із репертуарним театром, тому я звик до комедії, після якої відбувалася трагедія. Похмуріші теми пробуджували в мені музичний інтерес. Вони також дозволили мені використовувати студію звукозапису та технології такими способами, які цікавили мене.