Головаха Євген Іванович
Євген Іванович Головаха (нар. 1950) — український психолог і соціолог; доктор філософських наук, професор.
Євген Головаха | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Вікіпедія — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає.[1] — на питання, чому про нього немає статті у Вікіпедії (2010) |
Люди щиро хочуть повернути все, як було в кордонах 1991 року, але здебільшого не власноруч. Адже це — мій брат, мій сват, мій син, мій чоловік… По-людськи це цілком зрозуміло. Тільки є ризик: настане такий час, коли взагалі не буде людей, які захочуть воювати. Потрібно розуміти, що це — не тільки наша проблема. У жодній країні немає пасіонарної більшості. Українці й так, на мою думку, виявилися неймовірно терплячими та мужніми. Згадайте, скільки європейських країн готові були здатися Гітлеру. А Путін — це Гітлер сьогодні. Якщо Україна оцінить ситуацію, що склалася, як екзистенціальний виклик, як загрозу для існування, то вона має право оголосити загальну мобілізацію. Влада може жорстко обмежити бюджет. Запровадити картки. І люди підуть в армію, інакше просто не виживуть. Це виклик для влади. Й вона має вирішувати ці проблеми принципово. Інакше ми програємо цю війну.[2] — про російсько-українську війну, мобілізацію та небажання воювати (2024) |
«Альтернативная философия. Словарь для неслужебного пользования А-Я»
ред.Бездарність — риса, з моральної точки зору цінніша, ніж талант, оскільки вона викликає добре почуття поблажливості, а він — чорну заздрість. |
|||||
Бездарность — качество, более ценное в нравственном отношении, чем талант, поскольку она вызывает доброе чувство снисходительности, а он — черную зависть.[3] |
Берклі — філософ, який стверджував, що світ існує лише в наших органах чуття — і що чутливіші органи, то бридкіший світ. |
|||||
Беркли — философ, утверждавший, что мир существует только в наших органах чувств — и чем чувствительнее органы, тем отвратнее мир.[3] |
Боягуз — відважна людина, яка не боїться уславитися, як боягуз. |
|||||
Трус — отважный человек, не боящийся прослыть трусом.[3] |
Варварство — проміжний етап розвитку цивілізації — між первісною дикістю та сучасною. |
|||||
Варварство — промежуточный этап развития цивилизации — между первобытной дикостью и современной.[3] |
Зовнішній світ — основне середовище самоствердження для тих, хто не має внутрішнього. |
|||||
Внешний мир — основная среда самоутверждения для тех, у кого нет внутреннего.[3] |
Час — швидкоплинна форма вічності. |
|||||
Время — скоротечная форма вечности.[3] |
Сенс життя — призначення людини, яке відрізняється від їжі, оскільки без сенсу прожити можливо, а без їжі — ні. |
|||||
Смысл жизни — назначение человека, которое состоит не в еде, поскольку без смысла прожить можно, а без еды — нельзя.[3] |
Гендерний переворот — нова позиція жінки стосовно чоловіка в сучасному суспільстві, уявити яку в часи торжества чоловічого фемінізму не могли навіть автори «Камасутри». |
|||||
Гендерный переворот — новая позиция женщины относительно мужчины в современном обществе, вообразить которую во времена торжества мужского шовинизма не могли даже авторы «Камасутры».[3] |
Геракліт — філософ-аристократ, який помер від відрази до народних мас. |
|||||
Гераклит — философ-аристократ, который умер от отвращения к народным массам.[3] |
Глобалізація — перетворення міжнародного співтовариства в єдиний соціально-економічний організм — з рукою, протягнутою на Захід, і ногами, протягнутими на Схід. |
|||||
Глобализация — превращение международного сообщества в единый социально-экономический организм — с рукой, протянутой на Запад, и ногами, протянутыми на Восток.[3] |
Громадянське суспільство — суспільство, створивши котре громадянин усвідомлює, що не він повинен служити державі, а держава — йому. |
|||||
Гражданское общество — общество, создав которое гражданин осознает, что не он должен служить государству, а государство — ему.[3] |
Знання — єдине багатство, яке ніхто не може забрати в його власника. |
|||||
Знание — единственное богатство, которое никто не способен отнять у его обладателя.[3] |
Катарсис — очищення душі під час сприйняття мистецтва як альтернатива її забруднення під час сприйняття реальності. |
|||||
Катарсис — очищение души при восприятии искусства как альтернатива ее загрязнению при восприятии реальности.[3] |
Нелюдяність — одна з небагатьох рис, що відрізняють людину від тварин. |
|||||
Бесчеловечность — одно из немногих качеств, отличающих человека от животных.[3] |
Комунікація — акт передачі інформації, який набирає особливо непристойних форм, коли стає масовим. |
|||||
Коммуникация — акт передачи информации, приобретающий особо неприличные формы, когда становится массовым.[3] |
Культурний прогрес — помилкове розуміння розвитку цивілізації: сам по собі прогрес, звісно, є, але якийсь дуже вже некультурний. |
|||||
Культурный прогресс — ошибочное понимание развития цивилизации: сам по себе прогресс, конечно, есть, но какой-то уж очень некультурный.[3] |
Лексикон — запас слів, якого ніколи не вистачає, щоб висловити думку, і завжди надміру, щоб сказати дурницю. |
|||||
Лексикон — запас слов, которого никогда не хватает, чтобы высказать мысль, и всегда в избытке, чтобы сказать глупость.[3] |
Міф — основа наук: у давньому світі — природничих, у середньовічному — гуманітарних, у сучасному — громадсько-політичних. |
|||||
Миф — основа наук: в древнем мире — естественных, в средневековом — гуманитарных, в современном — общественно-политических.[3] |
Порядок — найбезсенсовніше породження хаосу. |
|||||
Порядок — наиболее бессмысленное порождение хаоса.[3] |
Революція — найкращий період історії для безмозких, оскільки тільки вони не ризикують отримати по мізках. |
|||||
Революция — лучший период истории для безмозглых, поскольку только они не рискуют получить по мозгам.[3] |
Самопізнання — для одних — довгий шлях до істини, для інших — найкоротший шлях до неуцтва. |
|||||
Самопознание — для одних — долгий путь к истине, для других — кратчайший путь к невежеству.[3] |
Свобода — необхідність, яка, на жаль, надто довго буває неусвідомленою. |
|||||
Свобода — необходимость, которая, к сожалению, слишком долго бывает неосознанной.[3] |
Утилітаризм — філософія розумного егоїзму, яка стверджує, що люди воліють жити за законами суспільства, а не за законами джунглів, бо всі закони суспільства можна порушити, а закони джунглів — ні.[3] |
|||||
Утилитаризм — философия разумного эгоизма, утверждающая, что люди предпочли жить по законам общества, а не по закону джунглей, потому что законы общества можно нарушить, а закон джунглей — нельзя.[3] |
Добро — те, що не можна чинити так само безкарно, як зло — інакше добро би вже давно перемогло. |
|||||
Добро — то, что нельзя творить так же безнаказанно, как зло — иначе добро давно бы уже восторжествовало.[3] |
Заповіді — підступні правила, які забороняють людям робити саме те, що в них найкраще виходить. |
|||||
Заповеди — коварные правила, запрещающие людям делать именно то, что у них лучше всего получается.[3] |
Лінощі — вада, з якою якось лінь боротися. |
|||||
Лень — порок, с которым как-то лень бороться.[3] |
Ностальгія — любов до Батьківщини, яка знайшла собі гарну роботу закордоном. |
|||||
Ностальгия — любовь к родине, нашедшая себе хорошую работу за рубежом.[3] |
Макіавелізм — учення про несумісність політики та моралі, яке не приймають політики, оскільки з політикою вони знайомі, а з мораллю — ні. |
|||||
Макиавелизм — учение о несовместимости политики и морали, которое не принимают политики, поскольку с политикой они знакомы, а с моралью — нет.[3] |
Наркоманія — засіб для перетворення усіх розв'язних життєвих проблем в одну нерозв'язну. |
|||||
Наркомания — средство превращения всех разрешимых жизненных проблем в одну неразрешимую.[3] |
Товариство загальної справедливості — спільнота, де кожен отримує за заслузі — наприклад, пекло. |
|||||
Общество всеобщей справедливости — сообщество, где каждый получает по заслугам — например, ад.[3] |
«Око за око» — давній етичний принцип, який досі залишається головним джерелом моральної сліпоти. |
|||||
«Око за око» — древний этический принцип, до сих пор остающийся главным источником нравственной слепоты.[3] |
Порядність — підлість відносно своїх інтересів. |
|||||
Порядочность — подлость по отношению к своим интересам.[3] |
Правда — істина, яку так хочеться висловити, як не хочеться вислухати. |
|||||
Правда — истина, которую так хочется высказать, как не хочется выслушать.[3] |
Рівність — принцип побудови суспільства, в якому нема гноблених і гнобителів, є тільки самогноблені та самогнобителі. |
|||||
Равенство — принцип построения общества, в котором нет угнетенных и угнетателей, есть только самоугнетаемые и самоугнетатели.[3] |
Сором — моральне почуття, яке людина отримує, вступивши у сферу статевих стосунків, і втрачає, вступивши у сферу політичних… |
|||||
Стыд — нравственное чувство, которое человек обретает, вступая в сферу половых отношений, и утрачивает, вступая в сферу политических…[3] |
Хитрість — здатність, що дозволяє сильному швидше заволодіти здобиччю, а слабкому — повільніше нею стати. |
|||||
Хитрость — способность, позволяющая сильному быстрее овладеть добычей, а слабому — медленнее ею стать.[3] |
Примітки
ред.- ↑ Як народжується іронія? — «День», №123, 15 липня 2010
- ↑ Війна чи мир. Українці хочуть повернути кордони 1991 року, але чиїми руками? Результати соціологічного дослідження
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап Завдання кожного громадянина. — «День», №144, 13 серпня 2010