Гресь Вікторія Юріївна
Вікторія Юріївна Гресь (народилася 22 лютого 1964) — українська дизайнерка.
| Вікторія Гресь | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати
ред.За багато років роботи з творчими людьми в театрі, на телебаченні, в кіно, в інтер’єрі я зрозуміла, що є складний процес «проговорювання». Це коли актор і режисер, наприклад, сідають за стіл на місяць-два і наговорюють образи, персонажі, характери. І тільки потім все починає складатися в єдину картинку. Так і з сезонними колекціями[1]. |
Зараз погляд на моду змінився. Якщо раніше якісь поєднання в одязі були не прийнятними, то зараз – усе можна, якщо зручно. Головне зробити так, щоб це виглядало доречно – і тут вже потрібно помудрувати. В цьому полягає робота дизайнерів і стилістів[1]. |
Маркетологи виховують невпорядковане споживання, і це вже можна класифікувати як хворобу. Я дотримуюсь іншої позиції – якісне, дороге і надовго. Трапляється, що клієнти через 10-15 років приносять мої сукні й кажуть, що не можуть з ними розлучитися, просять провести відновлювальні роботи, я з задоволенням це роблю[1]. |
Мені думається, що наш уряд не зацікавлений у розвитку текстильної промисловості в країні. Якщо Туреччина зробила ривок в легкій промисловості, то вона зробила його за сприятливих умов, створених державою. Вона ввела спеціальні умови для всіх, хто був залучений у текстильній промисловості, і за 30 років стався серйозний прорив. І немає ніякого дива, є законодавча база і політична воля[1]. |
Мені здається, що на сьогодні головний тренд – це зручність. Ми нічого не можемо з цим вдіяти – людство вже ніколи масово не вдягне корсети. Жінки елегантного віку не хочуть вдягати на цілий день незручне взуття. Всі хочуть ходити в кедах і кросівках. Всі хочуть зручності – це головний посил нашого часу[1]. |
На фоні мас-маркету і глобалізації життя люди приходять до розуміння, що вони хочуть жити у своєму індивідуальному просторі, в хорошому сенсі слова, для себе. Щоб їхнє життя було персоніфіковане: це моє мислення, це мій дім, це моє життя. Ми приходимо у світ, щоб прожити своє життя[1]. |
Правильний мас-маркет – це колективна робота, і складно створювати колекції персоналізовано одному дизайнеру, тому що потрібно враховувати смаки величезної кількості людей, які його споживають. Скоріше, це робота команди маркетологів[1]. |
Старі речі, все-таки, дуже ергономічні. Раніше люди робили все для зручності, для естетики й меблі виготовлялися на віки. Я зараз говорю про якість і про те, що є маса сучасних брендів, які виготовляють гідні меблі, але вони ніколи не будуть коштувати дешево. Все, що зроблено якісно – зроблено руками людини. Немає таких машин, куди закладаєш тканину, а з іншого боку отримуєш сукню, чи заклав дошку, а отримав стілець[1]. |
Успішна фешн-індустрія можлива в країні, де культивується розвинена текстильна промисловість. У нас дуже хороший творчий дизайнерський потенціал, навіть на світовому рівні, а з виробництвом – велике питання. Індустрія передбачає виробника, споживача і маркетинг. Все до останньої нитки і голки імпортується в Україну[1]. |
Фешн-індустрія передбачає великі зусилля і колосальні витрати, а дизайнер – це верхівка тієї великої конструкції, яку всі бачать. Вона красива, презентабельна, але вона не може існувати без фундаменту[1]. |
Я вважаю, що талант і визнання – це не залежні одне від одного речі. Зараз у нас єдиний популярний продукт у країні – піар. З цієї причини у всіх просто зносить дах, і здається, що якщо про тебе дізналися – це вже все! І все сталося у твоєму житті. Ти три дні у Фейсбуці, і значить – ти вже хтось. Мені це просто смішно[1]. |
Я переконана, що моя робота, як дизайнера, потрібна лише тим людям, у яких є внутрішня необхідність і естетичне світосприйняття. Такі ось нюанси, які потрібно чітко розуміти і знати споживача[1]. |
Можна задекорувати все, що завгодно — від жіночого тіла до способу життя.[2] |
Можна змішувати грішне з праведним. Просто дотримуйтесь пропорції.[2] |
Примітки
ред.
