Талант — це здатність вірити в успіх. Неправильно, коли говорять, що я раптом відкрив в собі здібності. Я просто працював (Джон Леннон)
В кожній людині спить талант, але не всі його будять (А. Мінченков)
Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, геній — це дар винаходити нове.[1]
Тільки вічна богема вважає великий талант нудним і любить покепкувати з нього, коли він, скинувши кокон дитинячої легковажності, звикав суворо оберігати гідність духу і приймав послух самотності, що рокує його на тяжкі муки, жорстоку боротьбу з самим собою, але й дає йому почесну владу над людськими серцями. Скільки гри, завзяття і втіхи є у самовирощуванні таланту! [2]
Насправді ж думати дуже неприємно. І у нас є багато біологічних механізмів, які не дають над чимось дуже сильно замислюватися. І мабуть, для багатьох активностей, які люди пов'язують з талантом, головне — це якесь вміння зламати цей механізм хоч би частково. А далі вже практика.[7]
