Даліла
Даліла (івр. דלילה) — персонаж Старого Заповіту; филистимлянка, в яку був закоханий Самсон; скориставшись довірою Самсона, вона його зрадила, видала филистимлянам і видала їм секрет його богатирської сили.
Даліла | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати з Біблії
ред.Як ти можеш сказати мені: я кохаю тебе, а твоє серце не зі мною? Ти вже тричі насміхався з мене і не пояснив мені, звідки твоя велика сила. |
Пізніше [Самсон] закохався в жінку з долини Сорек, яку звали Даліла. Тоді прийшли до неї филистимські вожді та й сказали: «Спокуси його і подивись, звідки його велика сила, і як ми зможемо перемогти його, щоб зв’язати та приборкати його; ми дамо тобі кожен по тисячі й сто шеклів срібла. |
А через те, що вона щодня дошкуляла йому своїми словами та мучила його, йому [Самсону] набридла вона аж до смерті, і він відкрив їй усе своє серце та й сказав їй: «Бритва ніколи не проходила над моєю головою, бо я назорей Божий від утроби матері моєї; якби мене поголили, то відійшла б від мене сила моя, я б ослаб і був би як звичайна людина». Тоді Даліла побачила, що він відкрив їй усе своє серце, і послала покликати вождів филистимлян, щоб вони сказали: «Цього разу підніміться, бо він відкрив мені все своє серце». Тоді до неї прийшли старшини филистимлян і принесли з собою гроші. Вона поклала його спати собі на коліна, покликала відповідного чоловіка і поголила йому сім кіс. Він почав слабшати, і сила його відійшла від нього. |
Інші цитати
ред.І бачить він: там під горою в далі |
|||||
— Леся Українка. поема «Самсон». |
Поступаючись Далілі, Самсон не став прообразом Христа. Натомість він став прикладом падіння грішної людини.[1] |
|||||
— Ісидор Севільський |
Хоча повідомлення про гріхопадіння Самсона, як і падіння Адама, здавалося б застережливим і жінконенависницьким, під ним ми бачимо його час з Далілою як визвольну фантазію... Хіба ми не потай радіємо за нього, бажаючи піти шляхом його бажання, щоб звільнитися від тягаря «хорошого хлопця» назорея, піддавшись спокусі? |
|||||
— Філіп Лопате |
Історія Самсона і Даліли містить зерно антифемінізму, характерного для багатьох біблійних текстів, згідно з яким жінка завжди більш збочена і схильна до зла, ніж чоловік. По суті, це прикрашена історія звичайних закоханих. Даліла, яка працювала з ворогом (попередниця кожної Мата Харі), була відомою повією, яка стала коханою Самсона, коли він розлучився зі своєю дружиною під час подорожі до Гази. (…) Жінку звали Даліла, і вона була куртизанкою, добре відомою міській еліті. Самсон не встояв перед її чарівністю і захотів продовжити стосунки. |
|||||
— Хосе Марія Лопес Руїс |
Нам невідомі мотиви вчинку Даліли, невідомо, чи спонукають її до цього гроші, чи патріотичні почуття, чи, можливо, прагнення довести до кінця таке важке завдання. Про її подальшу долю ми також не дізнаємося. Те, що ми знаємо про неї, насправді малює її в негативному світлі: вона зраджує чоловіка, який її любив, завдаючи йому приниження і страждань. Водночас Даліла є одним із небагатьох жіночих персонажів Біблії, які, незважаючи на свій незначний статус, насправді користуються владою. Вона не тільки не дозволяє себе залякати - як перша дружина Самсона. Сила слів Даліли сильніша за фізичну силу Самсона. Те, чого не вдалося досягти цілим військам воїнів, досягла ця жінка: вона приборкала його.[2] |
|||||
— Ельжбета Адамяк |
У ненависті ти, як у коханні, Даліло: неприборкана. |
|||||
— з фільму «Самсон і Даліла» 1949 року |
Примітки
ред.- ↑ Perlove, Shelley; Silver, Larry (2008). Rembrandt's Faith: Church and Temple in the Dutch Golden Age. с. 108. ISBN 978-0271048383. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Elżbieta Adamiak, Kobiety w Biblii. Stary Testament, Wydawnictwo Znak, Kraków 2006, ISBN 8324006230, s. 92.