Джозеф Еддісон
Джозеф Еддісон (англ. Joseph Addison; 1672—1719) — англійський письменник і політичний діяч партії вігів.
Джозеф Еддісон | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Захоплення дуже недовговічне почуття, яке відразу ж руйнується, як тільки стає близько знайомим зі своїм предметом. |
|||||
Admiration is a very shortlived passion, that immediately decays upon growing familiar with its object.[1] |
Читання для розуму, що фізкультура для тіла. |
|||||
Reading is to the mind what exercise is to the body.[1] |
Немає більш вірної ознаки загального занепаду моральності в країні, ніж відсутність прагнення у її жителів приносити користь своїй батьківщині. |
|||||
There is no greater sign of a general decay of virtue in a nation, than a want of zeal in its inhabitants for the good of their country.[1] |
True happiness is of a retired nature, and an enemy to pomp and noise; it arises, in the first place, from the enjoyment of one's self, and in the next, from the friendship and conversation of a few select companions.[2] |
Книги — це майно, що заповідається розумом людству, призначене для передачі з покоління в покоління, на користь тим, які з часом народяться. — The Spectator, No. 166 (10 September 1711) |
|||||
Books are the legacies that a great genius leaves to mankind, which are delivered down from generation to generation, as presents to the posterity of those who are yet unborn.[3] |
Нічого люди не приймають з такою огидою, як поради. — The Spectator, No. 512 (17 October 1712) |
|||||
There is nothing which we receive with so much reluctance as advice.[4] |
Перша склянка — за себе, друга — за друзів, третя — за гарний настрій, четверта — за ворогів. — The Spectator, No. 195 (13 October 1711) |
|||||
The first glass for myself, the second for my friends, the third for good humor, and the fourth for mine enemies.[5] |