Стрєльцов Едуард Анатолійович
Едуард Анатолійович Стрєльцо́в (21 липня 1937, селище Перово, Московська область, СРСР — 22 липня 1990, Москва) — радянський футболіст, нападник. Заслужений майстер спорту.
Едуард Стрєльцов | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Просуваюся я з м'ячем вздовж лінії штрафного. Яшин, як завжди, почав зміщуватися. А весь захист пішов за мною. Кузьма залишився позаду (я це прекрасно знав, навіть не дивлячись на нього, адже в нас з ним була ідеальна взаємодія, отож я чудово знав, де він опиниться в тій чи в іншій ігровій ситуації). Я довів захисників до дальньої штанги. І легесенько відкинув м'яча п'ятою Кузьмі... Він вліпив точнісінько в «дев'ятку» динамівських воріт. Я кинувся до нього та на радощах закричав, ось тільки так і можна забити Льові. З того часу я зрозумів, що п'ятою можна робити великі справи. — Про перший гол тандему Стрєльцов-Іванов у ворота, які захищав Лев Яшин[2]. |
Так, я міг відстояти і 40 хвилин, і 45, але за тих 5 чи навіть хвилину включення в гру міг зробити те, чого від мене вимагали і чекали. Я часто наприкінці матчу забивав вирішальні голи. Захисники на мене переставали звертати увагу і я цим користався, отже з того, що я простоював був ефект[2] |
За м'ячем, з яким я не бачив можливості придумати щось путнє на полі я і не біг. Проте за м'ячем, з яким я знав, що зможу внести щось необхідне для того, щоб змінити гру на нашу користь, я біг з усіх ніг і рідко до нього не встигав[2] |
Цитата про Стрєльцова
ред.... люблю цього футболіста за те, що на полі мислить, думає. Можна красиво обвести, красиво вдарити, красиво бігати. Але, якщо все без сенсу, тоді футбол не футбол, а бог знає що. Найголовніше у футболі — пас. Ось тут потрібна краса! Він повинен бути м'яким, точним, своєчасним. Він повинен бути розумним. Нарешті - пластичним! А для цього необхідна голова, необхідно мислити. Цим безцінним даром і володів мій кумир. |
|||||
— Анатолій Папанов, народний артист СРСР[3]. |
Запрошували ж Стрєльцова і в «Динамо», і в армійський клуб. А він вперся – чемпіон. В нас лише чемпіони в погонах можуть спати спокійно. Ось і почали полювання на нього. — Про небажання Стрєльцова переходити до ЦСКА або «Динамо». |
|||||
— Радіокоментатор Вадим Синявський[2]. |
Стрєльцов – найвеличніший футболіст. Згадую, коли він грав, то яблуку ніде було впасти на трибунах – стільки глядачів приходило на ігри для того, щоб побачити прекрасного майстра. І якщо б його життя склалося по-іншому, в нашій країні він міг би вирости до рівня Пеле, а може навіть і вище. Це була надзвичайно добра, порядна та ласкава людина. Я завжди відчував надзвичайне натхнення, коли вів репортажі про матчі за участю Стрєльцова. |
|||||
— Микола Озеров, спортивний коментатор[4]. |
Примітки
ред.- ↑ а б в Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть I (українська). Football.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ а б в г Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть II (українська). Football.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ Стрєльцов Едуард Анатолійович (російська). Сборная России по футболу. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Опаленные солнцем. Эдуард Стрельцов. Часть V (українська). Football.ua. Процитовано 11 квітня 2021.