Елеонор Портер

американська письменниця

Елеонор Портер(англ. Eleanor Hodgman Porter) — американська письменниця (народилась 19 грудня 1868 року, Літлтон — померла 21 травня 1920 року, Кембридж, США). Насамперед відома як авторка дитячих романів «Полліанна» та «Поліанна дорослішає».

Елеонор Портер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати із книг «Полліанна» та «Полліанна дорослішає» ред.

  •  

Собаки і кішки чомусь розбираються в людях краще за самих людей.[1]

  •  

Іноді дурна суперечка щодо глибини річки або розмірів будинку призводить до страшних конфліктів. Тим більше, коли йдеться про закоханих. Напевно, все почалося з якоїсь нісенітниці, а скінчилося роками нещасливого і неприкаяного життя.[1]

  •  

Коли шукаєш чому б порадіти, про все інше якось менше думаєш.[1]

  •  

Адже вона зовсім не схожа на інших, а коли люди не схожі, це так цікаво![2]

  •  

Житло стає Будинком лише завдяки жінці чи присутності дитини.[2]

  •  

Не варто чіплятися за біди та турботи. У них дуже багато колючок.[2]

  •  

Яка різниця, тепло на вулиці чи холодно, коли у твоїй кімнаті цілий день живе маленька веселка?[2]

  •  

Хоча, зрозуміло, це дуже обтяжливо, якщо людина постійно потрібна іншим людям, правда? Адже тоді вона зовсім не залишає часу для себе. Але все одно, цьому теж можна радіти, бо так приємно, якщо ти комусь потрібен, правда?[2]

  •  

Чим сильніший біль сьогодні, тим приємніше буде, коли завтра він відступить.[2]

  •  

Речі, про які не знаєш, завжди миліші тих, що відомі... Це так само, неначе шматок м'яса з іншого краю тарілки завжди здається більше.[2]

  •  

Я вважаю, що потрібно їсти торт і отримувати насолоду тоді, коли його тобі пропонують; отже я хочу переглянути все, що можу зараз, поки я тут.[2]

  •  

Адже все приємне ще приємніше, якщо ми боїмося, що воно перестане бути приємним, правда?[2]

  •  

Я люблю майже все, що є життям. Але, звичайно, я не дуже люблю інші речі — шиття, читання вголос і таке інше. Це не життя.[2]

  •  

Його привело в справжній жах те, що він був такий схвильований і такий безсилий перед почуттям, що захопило його. Він зрозумів, що навіть такі дорогі його серцю мости — ніщо в порівнянні з усмішкою в очах коханої дівчини і заповітним словом на її вустах, а найдивовижнішим мостом у світі був би для нього той, який допоміг би йому подолати безодні сумнівів і страху.[2]

  •  

Люди потребують заохочення більше, ніж засудження... Похвально зміцнювати їхній дух і згубно підкреслювати негативні якості.
Покажіть людині найкращі її сторони, і ви майже напевно спонукаєте її відмовитися від поганих звичок. Покажіть їй справжнє "я" і переконайте її, що вона може з усім впоратися і все перемогти.[2]

  •  

Люди бувають не такі гарні, коли гніваються, правда?[3]

Цитати Елеонор Портер про Полліанну ред.

  •  

Мої стосунки з "Полліанною" дуже особисті, тому що Полліанна пережила мене в дитинстві.[4]

  •  

Вплив гарного, корисного, обнадійливого персонажа заразливий. ... Люди випромінюють те, що в них на думці та в серцях.[4]

Див. також ред.

Примітки ред.