Письменник

Письме́нник — у широкому розумінні це кожна людина, яка пише твори (не обов'язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. У вузькому розумінні це автор художніх творів; особа, для якої літературна діяльність є професією. Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова, працівник пера.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Письменник

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Письменник

Вікісловник

Дивіться у Вікісловнику:

письменник

Цитати

	Бути письменником — це попросту так само, як бути євреєм чи негром. Успіх надихає, прихильність читачів стимулює, але це додаткові вигоди, бо добрий письменник будь-що писатиме й далі, навіть із подертими черевиками, навіть якщо його книжки не продаватимуться^[1]. — «Злигодні письменника»//«Ель Еспектадор», Богота, липень 1966 року
	— Ґабрієль Ґарсія Маркес

	Вся сила моя і вся слабість моя — сталеве перо і чорнило; списав я паперу вже скрині цілі, аж людям читати не мило.^[2] — «Привіт Україні» (збірка «Подорож до Києва», 1897).
	— Осип Маковей

	Мова письменника — більше, ніж слова та звуки. Це його духовний одяг^[3].
	— Мирослав Дочинець

	Завдання письменника — піднімати те, що цікаво, і творити нові міфи.^[4]
	— Олександр Гаврош

	Живим письменникам, які б вони не були талановиті, не варто претендувати на роль безсмертних з тієї простої причини, що безсмертними стають лише після смерті.^[5]
	— Петро Осадчук

	Письменник не є експертом, його висловлювання є приватними, але, разом з тим, формувати думки у вигляді слів – це його професія. І в той же час він не зобов’язаний висловлювати свою громадянську позицію – не варто в такому разі його автоматично звинувачувати у відірваності від світу^[6].
	— Тарас Прохасько

	Письменник — це такий постійний детектив життя, який має його в себе вбирати і перекладати на текст^[7].
	— Оксана Забужко

Див. також

Примітки

↑ Маркес, 2019, с. 199
↑ Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 151
↑ Мирослав Дочинець, письменник, лауреат Шевченківської премії. Укрінформ (4 січня 2016). Архів оригіналу за 6 січня 2016.
↑ Олександр Гаврош, письменник. Я змусив закарпатські замки заговорити. Укрінформ (12 березня 2016). Процитовано 16 березня 2016.
↑ Петро Осадчук; Віддзеркалення безодні: Нові поезії. Вільні думки. — Київ: Неопалима купина, 2006, с. 85
↑ Радість контакту, 2015, с. 81
↑ RECвізити1, 2015, с. 264

Джерела

RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4
Тарас Прохасько. Радість контакту. Розмови з Тарасом Прохаськом. — Брустури: Discursus, 2015. — 208 с. — ISBN 978-617-7236-41-1
Ґабріель Ґарсія Маркес. Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950 – 1984). — Львів: 2019. — 356 с. — ISBN 9786177654208

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Маркес—2019——199-1] Маркес, 2019, с. 199

[2] Маковей О. Твори: в 2 т.; авт. передм. Ф. П. Погребенник; упоряд. та авт. приміт. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 1. — С. 151

[3] Мирослав Дочинець, письменник, лауреат Шевченківської премії. Укрінформ (4 січня 2016). Архів оригіналу за 6 січня 2016.

[4] Олександр Гаврош, письменник. Я змусив закарпатські замки заговорити. Укрінформ (12 березня 2016). Процитовано 16 березня 2016.

[5] Петро Осадчук; Віддзеркалення безодні: Нові поезії. Вільні думки. — Київ: Неопалима купина, 2006, с. 85

[Радість_контакту—2015——81-6] Радість контакту, 2015, с. 81

[RECвізити1—2015——264-7] RECвізити1, 2015, с. 264

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]