Епос про Гільгамеша

«Е́пос про Гільгаме́ша», або поема «Про того, хто бачив усе» (аккад. ša nagba imuru) — один із найдавніших літературних творів людства, найбільший твір, написаний клинописом, один із найкращих творів літератури Стародавнього Сходу.

Глиняна табличка з фрагментом «Епосу про Гільгамеша». Британський музей

Цитати з поеми

Забудь про смерть, — досягнеш життя!

Тільки боги з Сонцем зостануться вічно, А людина — полічені її роки, Що б вона не робила, — все вітер!

Твоє серце прагнуло битви: забудь про смерть і не бійся!

Чого мати не пекла моя, того і не їв я, — Як же буду їсти хліб гріха і скверни?

Мертвий і сплячий один з одним схожі, обидва не знають лику смерті.

Друже мій, той, хто боїться, проклятий.

Хто на берег прийшов, той до нього і прагне!

Для живого — тужити — його доля.

Люди і боги — як полова і пшениця!

Полонений і мертвий один з одним схожі.