Епікур (грец.: Επίκουρος) (341 до н. е. — 270 до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст. Чимало його ідей опиралися на вчення Демокріта. Філософський напрямок епікуреїзм значно вплинув на мислителів наступних етапів еллінської епохи, зокрема Риму.

Епікур
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі


  • Завжди працюй. Завжди люби. Люби дружину і дітей більше від себе самого. Не чекай від людей вдячності й не переймайся, якщо тобі не дякують.
  • Зі всього того, що дає тобі мудрість для щастя в житті. найголовнішою є дружба.
  • Зовсім нікчемний той, хто має багато причин для того, щоби піти з життя.
  • Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж бути у тривозі на золотому ложі.
  • Мудрий вибирає собі друга веселого і говіркого.
  • Нагинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав.
  • Не можна жити приємно, не живучи розумно, морально і справедливо, і, навпаки, не можна жити розумно, морально і справедливо, не живучи приємно.
  • Питай себе кожен вечір, що ти зробив доброго. Завжди май у своїй бібліотеці нову книгу, в погребі — повну пляшку, в саду — свіжу квітку.
  • Усесвіт безмежний. Все, що має межі, має крайню точку, а крайня точка може бути розбіжна якщо порівнювати з іншою.
  • Усі бажання треба питати: що буде зі мною, якщо здійсниться те, чого я шукаю, й що буде, якщо не здійсниться?
  • Хай ніхто у молоді роки не відкладає занять філософією, а в старості не стомлюється від занять філософією: адже ніхто не буває ні недозрілим, ні перезрілим для здоров'я душі.[1]
  • Найстрашніше із усіх зол, смерть, жодним чином нас не стосується, оскільки коли ми існуємо, смерть не присутня; а коли смерть наявна, тоді ми не існуємо.[1]
  • Нещастя жити у необхідності, але жити в необхідності зовсім не необхідно: шляхів до свободи багато, вони є широкими й легкими, так подякуємо безсмертним богам за те, що нікому не надано силою утримати нас у цьому житті.[1]

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
  • Цитати на wisdoms.ru