Демокріт
давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу
Демокріт (приблизно 460—370 pp. до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу.
| Демокріт | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється та нічого не боїться.
- Гарні речі можна створити завдяки тривалому й важкому навчанню, а от погані плоди не потребують труду і з'являються самі[1].
- Деякі люди, які не знають про руйнування смертної природи людини, яких роздирає дарма прожите життя, вони перебувають у тривозі й страху, вигадують брехливі байки про те, що буде після смерті.
- Заздрісник сам причина свого нещастя і сам собі ворог[2].
- Чесну та нечесну людину пізнають не тільки за тим, що вони роблять, а й за тим, чого вони хочуть.
- Істина в глибині.
- Будь-яка робота приємніша від спочинку.
- Якби дітей не привчили до праці, то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором.
- Не через страх, а через відчуття обов'язку варто утримуватись від поганих справ.
- Ні мистецтво, ні мудрість не можна осягнути, якщо їх не вивчати.
- Не прагни знати все, щоб не стати невігласом у всьому.
- Причина помилки — незнання кращого.
- Постійну працю полегшує звичка[3].
- Розсудливість батька є найдієвіша настанова для дітей.
- Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння.
- Ті, хто любить ганити, не здатні на дружбу[4].
- Хорошими людей роблять їхні заняття, а не природа.[5]
- Краще радитися перед діями, аніж потім роздумувати над ними[6].
- Лише в загальній гадці існує колір, у гадці — солодке, у гадці — гірке, а дійсно існують лише атоми і порожнеча.[7]
- Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість.[7]
- Люди стають добрими, якщо вправляються в доброті та практикують її[1].
- Ніким не коханий, здається мені той, хто сам нікого не кохає.[8]
- Щасливими нас роблять не тілесна краса й багатство, а праведність характеру і чесноти розуму[1].
- Щастя і горе — це справа душі[9].
- У щасті легко знайти друга, проте в нещасті важко[10].
Примітки
ред.- ↑ а б в 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 71
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 142
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 198
- ↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 41
- ↑ а б Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
- ↑ Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 9
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 226
- ↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 227
Джерела
ред.- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 112-118.
- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8
