Жан-Жак Руссо́ (фр. Jean-Jacques Rousseau, 1712–1778) — французький філософ-просвітник, письменник, композитор.

Жан-Жак Руссо
Jean-Jacques Rousseau (painted portrait).jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Дайте дитинству визріти в дітях[1].

  •  

Молодість — ось час для засвоєння мудрості, старість — час для її застосування[2].

  •  

Насильство створило перших рабів, боягузтво їх увічнило[1].

  •  

Проти всього можна встояти, крім доброти[1].

  •  

… найвірніший засіб завоювати кохання інших — подарувати їм своє кохання[3].

  •  

Поміркованість і праця — лікарі людини: праця поліпшує апетит, а стриманість не дає зловживати ним[4].

  •  

Постійне й сумлінне виконання обов'язків вимагає не менших зусиль, аніж геройські вчинки[4].

  •  

Справжня ввічливість полягає в тому, щоб виявляти доброзичливість[4].

  •  

Якщо позбавите свої серця любові до краси, позбавите себе всієї краси життя[4].

«Сповідь» (1756)Редагувати

  •  

До цього моменту я був наївним добродієм. З цього часу я став цнотливим, чи точніше сп'янів у цноті. Оп'яніння почалось у голові й перекинулося у серце. З вирваного славолюбства проросла висока, благородна гордість. Я нічого не удавав. Я став справді таким, як виглядав. І упродовж щонайменше чотирьох років, поки нуртувало це почуття, моє серце, відірване від усього сущого. не спокушали жодні принади і чудеса. Саме у цей момент де не взялась пишномовність. Саме у цей момент у моїх перших писання запалав божественний вогонь, який горів у душі й не випустив найменшої іскри, бо ще упродовж сорока літ душився в мені[5].

Про Жана-Жака РуссоРедагувати

  •  

Руссо — людина, створена Богом і дана нам. Він істота, підвладна слабостям і спроможна вершити героїзм. У світобаченні Монтеня — це «непостійна й різностороння» натура. Він — як божественна квітка, що реагує і на шкідливий, і на живильний вплив довкілля, стуляючись від вітру, розкрита частково й виведена філософією. Він людина, що безперестанку бореться зі злом, завжди прагне добра, вважає себе вільною і кидається між двома алегоричними принципами — добрі і злі ангели[6]. — З роздумів над Жан-Жаком Руссо, 1841

  Жорж Санд

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 31.
  2. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 27
  3. Афоризм: Збірка афоризмів, упоряд. М. М. Панчішак — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — С. 9
  4. а б в г 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  5. Санд, 2016, с. 45
  6. Санд, 2016, с. 46

ДжерелаРедагувати

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9