Насильство

застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір
Спалення відьом, XIV ст.
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Наси́льство — це застосування силових методів, або психологічного тиску[1] за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили по відношенню до беззахисних.

ЦитатиРедагувати

  •  

Для мене насильство – самоневдоволення і безпомічність. До насильства вдаються люди, які не люблять себе, які не можуть погодитися з тим життям, яке мають. Через насилля вони імітують досягнення чогось кращого, того, про що мріють... Жертви насильства – теж невдоволені собою і готові до насильства у відповідь. Але насильство насильством не подолаєш. Його можна притлумити лише ненасильством. Але для цього треба мати внутрішній спокій, і самому не потребувати насильства. У нас же жертви думають лише про помсту. Йдуть додому і прокручують ситуацію. Мовляв, треба було отак сказати, а ще краще – ввалити. І це множить насильство[2].

  Тарас Прохасько
  •  

Я не знаю, як це — підставити іншу щоку. Я не вірю в насильство, але я вірю в дію у відповідь[3].

  Карлос Сантана

ПриміткиРедагувати

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. Радість контакту, 2015, с. 69
  3. Рок-цитати. Карлос Сантана