Женя Васильківська

Женя Васильківська (англ. Zhenia Vasylkivska), за чоловіком Євгенія Васильківська-Осґуд (англ. Eugenia Vassylkivsky-Osgood) (6 січня 1929, Ковель — 25 квітня 2021, Вашингтон) — українська поетеса та перекладачка, літературознавиця, входила до Нью-Йоркської групи.

Васильківська Євгенія Іванівна

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Осінь – відкинувши золото, безброва, бездонна як ніч.

Пелюстками пестить хмара кучерява бджолу сонця, повну вина.

Ти – голос, що цвіте в камінні, ти – горстка полум’я, що нищить час ………………………………………………………… Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась, як вітер між шпильками блудних сосон. І все таки ти вітер. Ти торкаєш солоні груди моря – і воно хвилює; ти падаєш прозорими подихами на мутну сіль – і оживають її таємні м’язи ………………………………………. Ти гориш у свічках, де полум’я не пахне воском а сосною.