Жирко Олена Миколаївна

українська баскетболістка

Жирко́ Оле́на Микола́ївна (16 лютого 1968, Дніпропетровськ) — українська баскетболістка, олімпійська чемпіонка.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

Володимир Іванович Рижов — дуже вимогливий тренер. Він додав до мого технічного арсеналу триочковий кидок у стрибку, який виконують чоловіки, заохочував до активних форм захисту, що продовжували стрімкі та ефектні контратаки. Рижов вмів натиснути психологічно на гравця. Перед фінальною частиною чемпіонату Європи 1995 р. він занадто критично оцінив мою гру, що вилилось у конфлікт, який смакувала преса. Постало питання моєї присутності у складі команди. Конфлікт владнався, хоча ситуація була майже патова, а мене визнали кращим гравцем Євро-95. Можливо, це був тренерський хід, що стимулював максимально проявити свій спортивний характер і здібності?[1]

  •  

Коли я навчалася у третьому класі, до нашої школи завітали два тренери — подружжя Авилових. Тетяна Петрівна запрошувала до секції баскетболу, а її чоловік — Віктор Олександрович — до секції легкої атлетики. Мені було цікаво спробувати себе в обох видах спорту, тому я вирішила у понеділок, середу і п’ятницю відвідувати секцію баскетболу, а у вівторок, четвер та субботу — легкої атлетики. Через рік кожний із тренерів, покладаючи на мене надії, запропонував зробити вибір на користь свого виду спорту. Я вагалась, і на сімейній раді Авилових було прийнято рішення обрати вид спорту, до якого я мала більше здібностей. Проте згоди досягти їм не вдалося. «Обговорення» призвело майже до розлучення. Не знаю, чи досягла б я успіхів у легкій атлетиці, але щиро вдячна Тетяні Петрівні, що баскетбол став справою мого життя.[1]

Примітки ред.

  1. а б С. Н. Бубка, М. М. Булатова Олімпійське сузір'я України: Тренери — К.: Олімп. л-ра, 2011 р. ISBN 978-966-8708-44-2