Жук Михайло Іванович
Жук Михайло Іванович (1883, Каховка — 1964, Одеса) — український графік, живописець, кераміст, поет, перекладач і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України, Асоціації художників Червоної України у 1920-х роках та Спілки художників України з 1947 року; проректор Одеського художнього інституту.
Жук Михайло Іванович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Знайомство з молодим тоді художником П. М. Ковальським; розмови по мистецтву породжують рожеві мрії і по укінченню школи в 1900 р. Михайло Жук виїздить за кордон і вступає до Краківської малярської академії, яку і кінчає медалістом по курсу проф[есора] Виспянського у 1904 році[2]. |
Писати почав Михайло Жук з 16-ти років. |
Михайло Жук друкує також свої річі і по газетах, як «Діло», «Рада», «Руслан» (Чернівці, на Буковині), та майже по всіх виданнях, що виходили по війні на Україні. Крім того приймає участь по журналах: «Українська хата», «Шлях», «Дзвін», «Молода Україна» (додаток до «Рідного краю»), «Музагет», «Волошки». |
З поезії
ред.Примітки
ред.- ↑ Датується за штемпелем на конверті
- ↑ а б в Автобіографії, 2015, с. 198
- ↑ Чари ночі, 2015, с. 199
- ↑ Чари ночі, 2015, с. 200
Джерела
ред.- Чари ночі. Українська любовна лірика. — Харків: Фоліо, 2015. — 254 с. — ISBN 978-966-03-4568-3
- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3