Відкрити головне меню

Жуль Ренар (фр. Jules Renard; 1864–1910) — французький письменник.

Жуль Ренар
Jules Renard.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  • Людина, якій пощастило, — це людина яка робила те, що інші тільки збиралися робити.
  • Наше щастя — це тільки мовчання нещастя.
  • Старість приходить несподівано, як сніг. Зранку ви встаєте і бачите, що все біле.
  • Тільки час не витрачає часу.
  • У затінку будь-якого знаменитого чоловіка завжди є жінка-страдниця.
  • Якщо не в грошах щастя, то віддайте їх сусідові.
  • Є моменти, коли все виходить, не лякайтесь — це минеться.
  • Жінка не перестає говорити про свій вік і намагається ніколи не показувати його.
  • За наше лінивство нас карають не тільки наші невдачі, але й успіхи інших.
  • Лінь — звичка відпочивати перед утомою.
  • Література — це таке заняття, при якому треба знову й знову доводити, що у тебе є талант людям, позбавленим будь-яких талантів.
  • Люблю самотність, навіть коли я один.
  • Мрія — думка, якій нічим годуватися.
  • Не знаю, чи існує Бог, але для його репутації було б краще, якщо б він не існував.
  • Правда не завжди мистецтво, а мистецтво не завжди правда, але правда і мистецтво мають точки дотику.
  • Старість настає, коли людина починає говорити: «Ніколи я не відчував себе таким молодим».
  • Важче бути протягом тижня порядною людиною, ніж героєм протягом п'ятнадцяти хвилин.
  • Вчений — це людина, яка в чомусь майже впевнена.
  • Фраза — фільтр думки.
  • Щоб жити в дружбі з тими, з ким живеш постійно, треба поводитися з ними так, ніби ви бачитеся всього раз на три місяці.
  • Такі люди, як я, роблять мене мізантропом.

ДжерелаРедагувати