Жураківська Олеся Вікторівна

Оле́ся Ві́кторівна Журакі́вська (нар. 13 серпня 1973, Київ) — українська акторка театру і кіно. Працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 2002 року). Заслужений артист України (2016)

Жураківська Олеся Вікторівна

Стаття у Вікіпедії

Цитати

• Любов — це мінлива матерія. Вона насправді не абстрактна, а дуже зрозуміла і будується на людських вчинках. Я вірю в таку любов. Не просто в спалах, а в живу любов і мінливу разом з людиною. Мої батьки прожили понад 30 років у дуже щасливому шлюбі, залишалися один одному дуже близькими друзями, коханими, соратниками. Я це спостерігала, тому я вірю, що такі почуття існують.
• Мій шлюб розсипався, як картковий будиночок. Мій чоловік хотів, щоб я була його дружиною, але в його голові це ніяк не поєднувалося з моєю професією.
• Сенс життя один — бути щасливим. Ніякого іншого сенсу немає, і не буде. Потрібно займатися тим, що любиш. А поруч повинна бути людина, яка приймає тебе такою, яка ти є.
• Я відчуваю себе абсолютно щасливою людиною. Я дозволю собі сказати словами однієї моєї героїні: "Щастя одне, воно або є, або його немає". Воно всередині, це стан твоєї душі, а не зовнішні чинники. Всяке бувало: печаль, хвороби, втрати, потрясіння, але я завжди була і буду щасливою людиною, бо моє щастя завжди зі мною.
• Найкращий спосіб пережити важкий період — це перш за все виспатися гарненько, а потім зайнятися справою. Бажано тією, яка приносить тобі задоволення. Сконцентруватися на чомусь, що тебе дійсно радує і що для тебе важливо. Це може бути допомога іншій людині, скрупульозна справа, до якого ніколи руки не доходять. Такі речі завжди заспокоюють і відволікають.
• Життя настільки тендітне, що немає ні завтра, ні вчора. Є тільки зараз. У мене були ситуації, коли я була на межі життя і смерті. Життя може закінчитися в наступну хвилину. Завжди варто пам'ятати про це.
• Я взагалі дуже романтична людина. Такі маленькі речі наповнюють ароматом життя, як спеції в страві. Це не коштує якихось зусиль або грошей. Наприклад, ми поїхали до Венеції, я купила щільний тиснений папір, сургуч, конверти. Пишу від руки пером привітання з днем народження, запечатую, ставлю печатку з левом — я Лев за гороскопом. Це ж не складно, але яке задоволення для людини, взяти сургуч і видрукувати, потягнути за стрічку, він ламає, пахне.
• Мені страшно, а я йду вперед і роблю. Ось в цьому вся суть мого характеру. Як кажуть, якщо ти відчуваєш страх, у тебе є великий шанс дізнатися щось цікаве і нове.
• Кажуть, що прерогатива дитинства — заводити нові знайомства. Мені пощастило, що я, бувши дорослою людиною, змогла зустріти справжніх друзів.

Про неї

«Олеся – це особистість з великої літери. Те, що ми подруги, навпаки, дуже допомагає, адже я надзвичайно ціную її ніжне ставлення до мене. І тому наша робота виходить більш щирою та продуктивною. А я людина з кінодосвідом, і він у мене був різний. Доводилося брати участь у проєктах, де не було особливої щирості і любові не було – а для мене це надважливо. Хоча продукти виходили непогані, треба сказати». — Акторка Анастасія Карпенко про подругу та очільницю Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра у Києві Олесю Жураківську в інтерв'ю OBOZ.UA "Ми щодня граємо в російську рулетку". Анастасія Карпенко про родичів на фронті, поведінку Зеленського на зйомках "Слуги народу" та думки, що професії – кінець (24 січня 2024 року)